Правовий статус транснаціональних корпорацій у контексті війни: аналіз обов’язків і прав (досвід для України)

Анотація

В умовах сучасних збройних конфліктів роль транснаціональних корпорацій (ТНК) стає дедалі вагомішою. Їхній вплив на економіку, суспільство та міжнародні відносини є значущим, проте правовий статус ТНК, особливо в контексті воєнних дій, залишається недостатньо дослідженим. Прогалини в міжнародному та національному праві часто дають можливість ТНК уникати відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права і прав людини. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розроблення правових механізмів, що забезпечують прозорість, підзвітність і дотримання ТНК своїх зобов’язань в умовах війни, зокрема в контексті досвіду України. Метою статті є аналіз правового статусу транснаціональних корпорацій в умовах збройних конфліктів, визначення їхніх обов’язків і прав, а також розроблення рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання їхньої діяльності на основі українського та міжнародного досвіду. Методи. У дослідженні застосовано комплексний методологічний підхід, який охоплює порівняльно-правовий аналіз для оцінювання міжнародних і національних нормативно-правових актів; системний аналіз для визначення впливу діяльності ТНК на економічну, соціальну і правову сфери; методи емпіричних досліджень для оцінювання конкретних кейсів діяльності ТНК. Результати. У статті визначено основні обов’язки ТНК відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, прав людини та національного законодавства. Проведено аналіз правових прогалин, що дають можливість ТНК уникати відповідальності у зонах збройних конфліктів. На основі досвіду України виявлено, що національне законодавство потребує вдосконалення для забезпечення відповідальності ТНК за порушення прав людини й екологічних норм; існує потреба в розробленні міжнародно-правових механізмів контролю за діяльністю ТНК у зонах воєнних дій; недостатність прозорості та звітності ТНК сприяє зловживанням та ускладнює забезпечення їхньої відповідальності. Результати дослідження вказують на необхідність посилення правового регулювання діяльності ТНК як на міжнародному, так і на національному рівнях. Запропоновано рекомендації для вдосконалення українського законодавства з метою адаптації до умов війни та залучення міжнародного досвіду.