Захист прав інтелектуальної власності: міжнародні стандарти та національне законодавство

Анотація

Розвиток цифрових технологій нерозривно пов’язують із необхідністю вдосконалювати правові механізми охорони права інтелектуальної власності. Сучасні умови розвитку суспільства сприятливі не лише для розвитку інтелектуальної власності, авторів та правовласників, а й для економічного розвитку держави загалом. Міжнародні стандарти у цій сфері спрямовуються на гармонізацію правових норм, забезпечення правової визначеності та захисту від порушень.

У статті розглядають основні договори та угоди, які врегульовують питання захисту інтелектуальної власності, зокрема Бернську конвенцію про охорону літературних і художніх творів, Угоду ТРІПС (Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights), Договір ВОІВ про авторське право та інші нормативно-правові акти, що регулюють питання інтелектуальної власності на міжнародному рівні. Разом з тим, головна увага приділена механізмам захисту авторських прав, торговельних марок і промислових зразків, розглянуто особливості національного законодавства щодо захисту інтелектуальної власності, в тому числі й міжнародні стандарти. Конфлікти, які виникають у сфері захисту прав інтелектуальної власності в основному пов’язані із порушеннями цих прав в міжнародній площині, недостатнім правовим регулюванням у деяких юрисдикціях та складністю доведення факту порушення прав. Часто виникають проблеми із адаптацією національного законодавства відповідно до міжнародних стандартів, що створює юридичну невизначеність. Крім того, розвиток цифрових технологій та Інтернету ускладнює процес моніторингу та контролю за порушеннями, які унеможливлюють вдосконалення існуючих правових механізмів.

В результаті дослідження зроблено висновки щодо необхідності подальшої гармонізації національних норм відповідно до міжнародних стандартів, посилення захисту прав суб’єктів інтелектуальної власності, розробка ефективних механізмів протидії правопорушенням у цій сфері. Окрему увагу слід приділити удосконаленню правозастосовної практики, посиленню відповідальності за порушення та впровадженню сучасних технологічних інструментів для моніторингу та захисту прав інтелектуальної власності.