Еволюція юридичного визначення поняття людини в міжнародному та національному праві

Анотація

У статті досліджено еволюцію юридичного визначення поняття «людина» в міжнародному та національному праві. Розглянуто історичний розвиток правового статусу людини, починаючи від концепцій природного права до сучасних міжнародно-правових стандартів. Проаналізовано вплив міжнародних документів, зокрема Загальної декларації прав людини, Європейської конвенції з прав людини та інших договорів, на формування національних правових систем. Особливу увагу приділено питанням правоздатності, суб’єктності та впливу науково-технічного прогресу (штучний інтелект, біотехнології) на переосмислення правового визначення людини.

Метою дослідження є аналіз змін у визначенні поняття «людина» в міжнародному та національному праві, а також окреслення основних тенденцій у формуванні правового статусу людини в сучасних умовах.

У процесі дослідження застосовано історико-правовий, порівняльно-правовий та аналітичний методи. Вони дозволяють виявити особливості еволюції правового статусу людини, розглянути основні міжнародно-правові акти та національне законодавство.

У результатах дослідження з’ясовано, що поняття «людина» змінювалося відповідно до соціально-економічних і політичних умов. У міжнародному праві його закріплення відбулося через Декларацію прав людини, міжнародні договори та конституційні акти. Національне законодавство різних країн демонструє певні відмінності у визначенні правового статусу людини, зокрема щодо громадянства, правоздатності та захисту основоположних прав і свобод.Поняття «людина» є фундаментальним у правовій системі будь-якої держави та міжнародного права. Його визначення впливає на правоздатність, обсяг прав і свобод, а також на межі юридичної відповідальності. Протягом історії це поняття зазнавало значних змін, адаптуючись до нових соціальних, етичних та наукових реалій.

У висновках підсумовано, що еволюція юридичного поняття «людина» відображає загальні тенденції розвитку правових систем у напрямі гуманізації та розширення правових гарантій. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз впливу технологічного прогресу та біоетичних питань на юридичне визначення поняття «людина».