Громадянське суспільство та політична еліта в умовах нових викликів: комунікативний та безпековий виміри

Анотація

У статті розглянуто проблему пошуку конструктивної моделі взаємодії між громадянським суспільством та політичними елітами в умовах зовнішніх викликів, пов’язаних з глобальними трансформаційними процесами сьогодення. Важливим зовнішнім контекстом для сучасних суспільств, зокрема для українського, виступає війна в її різноманітті змістового насичення, особливо інформаційного компоненту. Метою дослідження є комплексний політологічний аналіз структурних характеристик інститутів громадянського суспільства та політичної еліти у аспекті забезпечення їхньої комунікації за умов зовнішніх загроз на прикладі сучасних війн.

При проведенні дослідження застосовано методи структурно-функціонального, конфліктологічного та дискурсивного аналізу. Теоретичною базою дослідження слугують концепції громадянського суспільства та політичних еліт західних та вітчизняних науковців, теорії комунікації та нових воєн.

У ході роботи було встановлено, що критичною межею для комунікації часто стає відмова від нього, яка пов’язана із розривом між даними та власне спілкуванням. Результативність комунікації беззаперечно ґрунтується на рівності учасників, що нерозривно пов’язана з демократичною культурою, яка в умовах небезпеки та кризового стану може порушуватись. Ключовим є питання ролі громадянського суспільства у сприянні формуванню спільної політичної стратегії у рамках налагодженої комунікації з правлячими колами.

Результати дослідження дозволяють стверджувати, що прозорість, адресність, конструктивність та релевантність порядку денному забезпечують ефективність комунікації між громадянським суспільством та політичною елітою. Водночас, у воєнний період актуалізація широкого кола громадської проблематики, притаманної мирному часу, реалізує формат «комунікації заради комунікації», що не є прийнятним в умовах підвищеної небезпеки для суспільства та держави.