Забезпечення права на захист в умовах електронного кримінального процесу: перспективи цифровізації досудового розслідування в Україні
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.15567863Ключові слова:
право на захист, електронне кримінальне провадження, цифровізація правосуддя, досудове розслідування, система «іКейс», ЄСІКС, адвокат, конфіденційність, ЄСПЛАнотація
У статті досліджуються теоретичні та прикладні аспекти забезпечення права на захист у контексті цифровізації досудового розслідування в Україні. Актуальність проблематики зумовлена активним впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій у сферу кримінальної юстиції, зокрема запуском електронного кримінального провадження (ЕКП), систем «іКейс» та Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС). Визначено, що цифровізація кримінального процесу створює як нові можливості для ефективного, прозорого та оперативного здійснення розслідування, так і суттєві виклики для реалізації права на захист, особливо в умовах дистанційної участі учасників провадження. Здійснено аналіз чинного законодавства України, включаючи останні зміни до Кримінального процесуального кодексу України (зокрема ст. 106-1), які створюють нормативну основу для функціонування електронних систем обміну процесуальними документами. Розглянуто поточну практику застосування електронних систем у НАБУ, САП та ВАКС, зокрема обмежений доступ сторони захисту до електронного досьє, що порушує принцип процесуальної рівності та змагальності. Окреслено проблеми забезпечення конфіденційного зв’язку між адвокатом і підозрюваним, обмеження у використанні відеозв’язку, питання фіксації електронного повідомлення, а також загрози формалізації участі захисника в процесі. Автор порівнює український досвід із зарубіжними моделями цифровізації кримінального процесу (Чехія, Литва, Німеччина, Естонія) та практикою Європейського суду з прав людини (справи Colozza v. Italy, Sejdovic v. Italy, Sakhnovskiy v. Russia), що підтверджують необхідність дотримання принципів реальної участі, доступу до справи, конфіденційності та права на повторний розгляд. Обґрунтовано, що цифрова трансформація кримінального процесу повинна супроводжуватися не лише технічним, а й нормативним та інституційним оновленням. У підсумку сформульовано ключові напрями вдосконалення законодавства: забезпечення повного та безперешкодного доступу захисника до електронних матеріалів, запровадження захищених каналів зв’язку для адвокатів, закріплення гарантій повторного розгляду справи у разі участі in absentia, а також розробка професійних стандартів цифрової участі захисників. Наголошено, що тільки за умови збереження балансу між ефективністю цифрових рішень і дотриманням прав людини можна досягти справжньої трансформації кримінального правосуддя в Україні у відповідності до європейських стандартів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.