Вплив соціально-економічних чинників на рівень дитячої злочинності в Україні

Анотація

У статті досліджено соціально-економічні чинники, що визначають рівень дитячої злочинності в Україні, з урахуванням територіальної специфіки, наслідків воєнного стану та ефективності інституційної підтримки неповнолітніх. Актуальність дослідження зумовлена посиленням соціальної вразливості дітей в умовах воєнної дестабілізації, зростанням рівня сімейного неблагополуччя, обмеженням доступу до якісних соціальних послуг та руйнуванням механізмів попередження девіантної поведінки. Метою статті визначено аналіз взаємозв’язку між соціально-економічними умовами та зростанням дитячої злочинності з подальшим науковим обґрунтуванням практичних механізмів профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Методологічну основу дослідження становлять системний та структурно-функціональний підходи, що сприяють комплексній оцінці взаємодії макро- та мікросоціальних чинників. Статистичні методи було застосовано для обробки офіційних даних про рівень злочинності в регіональному розрізі, а також для виявлення динаміки змін у період із 2017 по 2023 рік. Встановлено, що на формування криміногенної поведінки найбільше впливають порушення в родинному середовищі, соціальна ізоляція, нестабільність життєвих умов і відсутність ефективної міжвідомчої координації. Виявлено регіональні відмінності у рівні дитячої злочинності, що корелюють із соціальними ризиками та якістю локальної профілактичної інфраструктури. Доведено, що зниження офіційних показників не завжди свідчить про зменшення девіацій, а в окремих випадках зумовлене руйнуванням механізмів обліку й реагування. Обґрунтовано доцільність упровадження моделей кейс-менеджменту, розширення міжвідомчої взаємодії та створення мобільних служб соціального супроводу. Практична цінність статті полягає у визначенні конкретних напрямів удосконалення ювенальної профілактики з урахуванням умов територіальних громад у період кризи. Перспективами подальших досліджень є розробка індикаторної системи для оцінки ефективності профілактичних заходів, а також вивчення довгострокових наслідків соціального стресу для підліткового середовища.