Загально-теоретичне і прикладне поняття ризику у кримінальному провадженні

Анотація

Поняття ризику у кримінальному провадженні тривалий час залишалося поза фокусом загальнотеоретичного правознавства, хоча воно глибоко вкорінене у практику слідчої та судової діяльності. У сучасних умовах зростаючої правової складності, технологічного прогресу та посиленої уваги до прав людини виникає потреба в системному осмисленні ризику як правової категорії. Метою дослідження є формування цілісного загально-теоретичного підходу до розуміння ризику у кримінальному провадженні, а також виявлення прикладного значення цієї категорії для вдосконалення практики досудового та судового розгляду кримінальних проваджень. У роботі використано методологічну базу сучасної правової теорії, включаючи діалектичний, системно-структурний, компаративний методи, а також елементи когнітивного аналізу. Матеріалами дослідження стали положення Кримінального процесуального кодексу України, судова практика, наукові публікації з кримінального процесу та суміжних галузей. У результаті дослідження уточнено зміст категорії «ризик» у кримінальному провадженні, окреслено різноманіття трактувань його трактування. З однієї сторони ризик сприймається як специфічний процес вибору варіантів дії: вибір альтернатив у ситуації невизначеності; вибір дії, результат якого визначається випадком; єдність обставин та індивідуально-групових переваг (критеріїв оцінки ситуації), на основі яких приймається рішення. З іншої – ризик розкривається через безпосередню дію суб'єкта: дія на удачу в надії на щасливий результат; образ дій у неясній, невизначеній обстановці; поведінка за наявності небезпеки, загрози. І на завершення, акцент робиться на ймовірності негативного характеру наслідків: ймовірність помилки чи неуспіху у ситуації з кількома альтернативами; збитки, пов'язані з реалізацією рішення чи викликаний несприятливими чинниками середовища; можливість настання небажаних наслідків (їхній захід) внаслідок дії випадкових факторів; подія, настання якого містить можливість будь-яких втрат. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розробку нормативної регламентації оцінки та мінімізації процесуальних ризиків, інтеграцію цифрових інструментів оцінки ризику, а також вивчення впливу когнітивних викривлень на прийняття рішень у кримінальному процесі.