Рівність як категорія права і цінність Європейського Союзу

Анотація

Метою статті є аналіз рівності як ключового принципу права ЄС та одної з основних цінностей, на якій базується Європейський союз Спочатку коротко досліджується еволюція концепції рівності та значення цінності для ЄС.

Досліджується 2 виміри рівності, які інколи називають горизонтальним та вертикальним виміром: рівність держав та рівність громадян ЄС. Рівність держав характеризується як рівність держав перед Договорами та правом ЄС і описуються її особливості. Автор показує яким чином рівність трансформувалась і адаптувалась до наднаціонального правопорядку ЄС зокрема шляхом своєрідного компромісу між принципом рівності держав та рівності громадян у формі процедур прийняття рішень в ЄС. Вказується на те, що принцип одностайності при прийнятті рішень Радою ЄС був значною мірою витіснений принципом кваліфікованої більшості а також процедурами спільного прийняття рішень Радою та Європейським парламентом. Автор детальніше аналізує такі складові як рівність прав і жінок, усунення дискримінації, передусім за ознакою расової та національної приналежності, а також рівну оплату праці за однакову роботу або роботу, яка має однакову вартість.

У статті аналізується  регламентація цінності у первинному і вторинному праві ЄС. Розглядаються окремі положення Договору про Європейський Союз та Договору про Функціонування Європейського Союзу та Хартії основних прав, яка є їх складовою. Окремо розглядається рівність у судовій практиці Суду ЄС, який визнав за рівністю ранг універсального принципу права ЄС та основи ЄС.  Принцип рівного ставлення відповідно до Суду ЄС вимагає, що порівнювані ситуації не повинні розглядатися по-різному і що різні ситуації не можна розглядати однаково, якщо таке ставлення не є об'єктивним виправданим. Досліджується тлумачення Судом ЄС окремих елементів рівності. Так, до сфери дії принципу зараховуються не лише права чоловіків та жінок, але й осіб, які змінили стать. Вивчається питання співвідношення спільного ставлення і дискримінації.

У завершальній частині статті автор формулює висновки.