Структурний вимір правового регулювання ШІ

Анотація

Стаття присвячена систематизації сучасних підходів до правового регулювання штучного інтелекту (ШІ), з акцентом на український контекст у світлі глобальних викликів. Автори прагнуть окреслити багаторівневу структуру такого регулювання, що включає метарівень, стратегічний і тактичний рівні, а також продемонструвати потребу в узгодження ШІ з суспільними цінностями.

У роботі застосовано міждисциплінарний підхід, який поєднує правовий аналіз, порівняльно-правовий метод, етичну рефлексію та філософську концептуалізацію. Проаналізовано українське законодавство, міжнародні нормативні акти, позиції науковців та приклади використання ШІ у публічному управлінні. Обґрунтовано, що ефективне правове регулювання ШІ має здійснюватися на трьох рівнях: стратегічному (довгострокові виклики, гармонізація з міжнародним правом), тактичному (регулювання вже впроваджених систем, мінімізація ризиків), а також метарівні (осмислення людських цілей, визначення соціального сенсу технологій). Стаття окреслює проблему невизначеності людських цінностей у контексті alignment problem та аналізує її значення для правового регулювання та політики в сфері ШІ. Проблематика розвитку соціально орієнтованого використання ШІ розглядається на прикладі створення платформи інтеграції відкритих даних щодо протидії злочинності CrimeDataLab.

Продемонстровано, як фрагментарність, методологічна несумісність і упередженість статистичних даних у сфері кримінальної юстиції створюють суттєві перешкоди для розвитку технологій ШІ, зокрема у формуванні достовірних моделей оцінки та прогнозування.

Запропонована трирівнева модель дозволяє сформулювати більш цілісну політику регулювання ШІ, яка забезпечує як адаптацію до сучасних викликів, так і стратегічну орієнтацію на суспільне благо. Україна має шанс інтегруватися у глобальне регуляторне поле через поєднання технологічного розвитку з ціннісним осмисленням його цілей.