Моделі постконфліктного врегулювання у системі миротворчої діяльності міжнародних безпекових організацій: досвід для України

Автор(и)

  • Олександр Сергійович Кучик кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри міжнародної безпеки та стратегічних студій, факультет міжнародних відносин, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0001-9767-9520

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.15788097

Ключові слова:

суб’єкти міжнародної безпеки, врегулювання конфліктів, постконфліктна відбудова, ООН, ОБСЄ, російсько-українська війна

Анотація

Питання постконфліктного відновлення є ключовим для країн, що пережили війну, втрату територій і соціальну поляризацію. В умовах російсько-української війни особливої актуальності набуває аналіз досвіду міжнародних безпекових організацій, які брали участь у стабілізаційних процесах на Балканах, Кавказі та в Центральній Азії, у формуванні ефективних моделей постконфліктного врегулювання. Метою дослідження є систематизація наявних практик миротворчої діяльності ООН, НАТО, ОБСЄ та ОДКБ, виокремлення основних факторів їхньої результативності та розробка адаптивної моделі повоєнного відновлення для України, яка враховуватиме регіональні особливості та міжнародний досвід.

У дослідженні застосовано порівняльний метод для аналізу стратегій міжнародних безпекових організацій, регіональний підхід ˗ для врахування специфіки Балкан, Кавказу та Центральної Азії, кейс-метод ˗ для вивчення моделей у конкретних країнах, а також матричний аналіз ˗ для оцінки ефективності підходів за ключовими критеріями.

Аналіз міжнародного досвіду показав, що ООН пропонує найефективнішу модель врегулювання конфліктів із безпековими, гуманітарними та адміністративними компонентами, але має обмеження в оперативності. ОБСЄ ефективна у моніторингу та демократизації, однак позбавлена інструментів прямого втручання. Стратегія НАТО демонструє результативність у воєнній стабілізації, зокрема, як було в Косово та Боснії. ОДКБ спроможна на короткострокову інтервенцію, як у випадку Казахстану, але не має сталої стратегії відновлення.

Узагальнення результатів дослідження дозволило побудувати індексну матрицю оцінки, що стала основою адаптивної моделі постконфліктного врегулювання для України. Вона поєднує безпекову стабілізацію, інституційне та правове відновлення, гуманітарну підтримку й активну участь громадянського суспільства. Реалізація моделі має здійснюватися поетапно - від створення безпеки до відновлення довіри та правової інтеграції.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-02

Як цитувати

Кучик, О. С. (2025). Моделі постконфліктного врегулювання у системі миротворчої діяльності міжнародних безпекових організацій: досвід для України. Український політико-правовий дискурс, (13). https://doi.org/10.5281/zenodo.15788097

Номер

Розділ

Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку