Еволюція військової інтеграції нордичних країн у контексті російських гібридних та воєнних загроз.

Анотація

Вступ Швеції та Фінляндії до лав Північноатлантичного альянсу став подією, що докорінно трансформувала безпекове середовище Північної Європи. Разом із цим зросла інтенсивність гібридних та воєнних загроз з боку Російської Федерації, що актуалізувало потребу у поглибленні регіональної співпраці між нордичними державами. Одним із ключових напрямів цієї співпраці стало нарощування військової інтеграції, яка розглядається як ефективний інструмент підвищення колективної обороноздатності. Мета. Метою дослідження є всебічний аналіз процесів військової інтеграції нордичних країн у нових безпекових умовах після приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО. Методи. Для досягнення мети було застосовано комплекс наукових підходів, що забезпечили системність дослідження. Хронологічний та порівняльний методи дозволили простежити трансформацію інтеграційних процесів до та після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 р. Метод аналізу та синтезу дав змогу виокремити ключові положення у працях вітчизняних та іноземних дослідників щодо еволюції нордичної безпекової співпраці. Крім того, аналіз офіційних документів НАТО, NORDEFCO та національних оборонних стратегій дозволив визначити сучасні напрями та перспективи розвитку військової інтеграції у регіоні. Результати. Проведене дослідження показало, що нордичні держави розглядають військову інтеграцію як один із провідних інструментів забезпечення безпеки та стабільності у Північній Європі. Відповідно до положень інституціоналізму, приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО було закономірним наслідком їхньої багаторічної інституційної взаємодії з Альянсом, яка створила ефект «path dependency». Повномасштабна війна Російської Федерації проти України надала новий імпульс регіональній співпраці в межах NORDEFCO, що історично слугував першою платформою для узгодження оборонних стратегій нордичних країн. У сучасних умовах держави Північної Європи активно інтегрують свої військово-морські та військово-повітряні спроможності, водночас зміцнюючи позиції НАТО у Балтійському морі та Арктиці. Висновки. Результати роботи підтвердили, що військова інтеграція виступає ключовим елементом забезпечення безпеки у регіоні на тлі гібридних та воєнних викликів з боку РФ. Поглиблення спільних навчань, стандартизація озброєння, розвиток оборонно-промислової кооперації та обмін технологіями суттєво підвищують обороноздатність нордичних держав і посилюють військово-політичні позиції НАТО. Це забезпечує здатність регіону більш ефективно реагувати на асиметричні загрози та формує підґрунтя для довгострокової колективної стратегії стримування Росії. Водночас дослідження показало, що співпраця з Україною стала невід'ємним компонентом нової архітектури безпеки Північної Європи. Взаємодія з Києвом та врахування досвіду повномасштабної війни дозволяє нордичним країнам і НАТО не лише зміцнювати власні оборонні спроможності, а й виявляти та усувати слабкі місця в колективній системі стримування Росії.