Діяльність СБУ у протидії гібридним загрозам у кримінальному процесі
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.17425650Ключові слова:
національна безпека, кримінальне провадження, контррозвідувальна діяльність, цифрові докази, гібридна агресія, міжвідомча взаємодія, процесуальна легітимність, кібербезпека.Анотація
Актуальність дослідження зумовлено зростанням масштабів гібридних загроз, що поєднують інформаційні, кібернетичні, фінансові та правові інструменти впливу і суттєво трансформують кримінальний процес України. У сучасних умовах повномасштабної агресії російської федерації діяльність Служби безпеки України набуває системоутворювального значення для захисту національної безпеки, забезпечення правової визначеності та легітимності доказових процедур. Потреба у вдосконаленні правового статусу СБУ та її взаємодії з іншими правоохоронними органами обумовлює наукову й практичну важливість проведеного аналізу.
Метою статті є визначення правових і організаційних засад діяльності Служби безпеки України у протидії гібридним загрозам у межах кримінального процесу та обґрунтування напрямів її вдосконалення з урахуванням нових викликів безпекового середовища.
У роботі застосовано системно-структурний, порівняльно-правовий, формально-логічний і функціональний методи. Системна практика дала змогу дослідити місце СБУ в архітектурі національної безпеки, а порівняльний аналіз – зіставити українську модель з європейськими стандартами діяльності спецслужб. Формально-логічний метод сприяв уточненню понятійно-категоріального апарату, а функціональна практика забезпечила виявлення реальних механізмів інтеграції СБУ у кримінальний процес.
Встановлено, що протидія гібридним загрозам потребує комплексної координації між СБУ, прокуратурою, судами та міжнародними партнерами. Виявлено основні проблеми правозастосування: фрагментарність нормативного регулювання, невизначеність процесуального статусу СБУ, недосконалість цифрової верифікації доказів, зокрема колізію між державною таємницею та правом на захист. Доведено, що сучасна модель кримінального процесу вимагає переходу до цифрової доказової архітектури, орієнтованої на принцип ланцюгів електронних доказів (e-evidence chain).
Отримані результати засвідчили необхідність формування сучасної концепції діяльності СБУ, заснованої на оновлених нормативно-правових засадах, цифровій верифікації доказів, ефективному парламентському контролі та інтегрованій міжвідомчій підготовці кадрів у сфері кібербезпеки й захисту прав людини, що має важливе теоретичне й практичне значення для зміцнення національної безпеки України.
Перспективним напрямом є розроблення нормативної моделі цифрової доказової інфраструктури в Україні, уніфікація стандартів доказової автентифікації з практикою ЄС та формування теоретичних засад демократичного контролю за діяльністю спецслужб у сфері кримінальної юстиції.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Віталій Валерійович Гудима

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.