Корупція в країнах, що розвиваються: передумови виникнення

Анотація

Стаття присвячена дослідженню та характеристиці передумов виникнення корупції як явища в країнах, що розвиваються. У статті досліджено феномен корупції як історично зумовленого та стійкого соціального явища, притаманного всім державам. Автор підкреслює, що корупція є неминучою у публічному секторі держави, а її масштаби, прояви та вплив залежать від рівня економічного, політичного та культурного розвитку суспільства, а також інших факторів, зумовлених особливостями функціонування конкретної країни. Метою дослідження визначено аналіз основних передумов виникнення корупції в країнах, що розвиваються, для цілей подальшої імплементації здобутих результатів для підвищення ефективності антикорупційної політики. Для досягнення поставленої мети було використано низку наукових методів, а саме: формально-юридичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, критичного аналізу, а також комплексний метод. Емпіричну основу дослідження склали законодавство, правозастосовна практика, аналітичні дані неурядових організацій та установ, спеціальна наукова та юридична література. У процесі роботи систематизовано підходи зарубіжних та вітчизняних науковців до визначення причин і факторів корупції, які поділено на економічні, політичні, соціокультурні та управлінські. Встановлено, що існує взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку та рівнем корупції: низький рівень доходів, нестабільна політична система, надмірна зарегульованість економіки, декларативність демократичних інститутів та недосконалість правозастосування є тими факторами, що однозначно сприяють її зростанню. Окрему увагу приділено ролі громадянського суспільства й незалежних медіа як ключових чинників зменшення корупційних ризиків. За результатами дослідження визначено вісім основних передумов корупції, серед яких – низький рівень життя населення, слабка політична воля, толерантне ставлення суспільства до корупційних практик та неефективність інституту юридичної відповідальності. Зроблено висновок, що повне викорінення корупції є неможливим, однак її масштаби можуть бути суттєво зменшені за умови врахування соціально-економічних особливостей, притаманних конкретним країнам та рівня розвитку демократичних інститутів.