Державна політика інформаційної безпеки в умовах гібридних загроз
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.17757320Ключові слова:
стратегічні комунікації, цифровий суверенітет, кіберстійкість, дезінформація, інформаційна політика, суспільна стійкість, цифрова дипломатія, національна безпека.Анотація
Актуальність дослідження зумовлено зростанням масштабів і складності гібридних загроз, що спрямовані проти державних інституцій, суспільства та критичної інформаційної інфраструктури України. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування системних засад формування державної політики інформаційної безпеки України та розроблення моделі стратегічного управління в умовах гібридних загроз з урахуванням чинників медіасередовища, цифрової дипломатії, кіберзахисту та суспільної стійкості. Методологічну основу складають системна й структурно-функціональна практики, методи стратегічного та порівняльного аналізу, інституційного моделювання, ризикоорієнтованого оцінювання, контент-аналізу та формалізовані методи індикативного прогнозування. Застосовано елементи статистичного порівняння міжнародних індексів кіберготовності та цифрового розвитку. Отримані результати підтверджують сформованість базових спроможностей України у сфері інформаційної та кібербезпеки, охоплюючи розвиток цифрової інфраструктури, інституцій STRATCOM, системи реагування на кібератаки й механізмів протидії дезінформації. Водночас виявлено низку структурних викликів: нерівномірність розвитку мережевої інфраструктури, недостатня глибина впровадження протоколів DNSSEC та IPv6, обмеженість кадрових ресурсів та потреба у підвищенні медіа- й цифрової грамотності населення. Обґрунтовано багаторівневу модель інформаційної стійкості «держава – суспільство – інфраструктура» та запропоновано поетапний алгоритм розроблення комплексної стратегії інформаційної безпеки, що містить діагностику загроз, стратегічне планування, нормативно-правове забезпечення, інституційне зміцнення, цифрову модернізацію та міжнародну кооперацію. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні національної матриці ризиків інформаційного середовища, інструментарію оцінювання суспільної медіастійкості, моделюванні загроз на основі даних OSINT і SIGINT, зокрема побудові механізмів інтеграції міжнародних стандартів кіберзахисту у практику українського державного управління.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Юрій Михайлович Бідзіля

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.