Кримінологічні засади забезпечення реалізації податкової безпеки України

Анотація

Податкова безпека є ключовою складовою фінансової та економічної безпеки України, оскільки забезпечує стабільність бюджетної системи, передбачуваність економічних процесів та ефективність державної політики у сфері оподаткування. В умовах воєнного стану, економічної нестабільності та активної трансформації податкової системи кримінальні правопорушення у сфері оподаткування набувають нових форм і методів, що суттєво ускладнює їх виявлення і попередження. Особливого поширення набувають схеми мінімізації податкових зобов’язань, фіктивне підприємництво, незаконні операції з податковим кредитом, функціонування конвертаційних центрів та використання цифрових технологій для приховування доходів.

У статті здійснюється комплексний кримінологічний аналіз стану та тенденцій податкової злочинності в Україні, визначаються її основні детермінанти, зокрема економічні, організаційно-правові та соціально-психологічні чинники. Обґрунтовуються кримінологічні підходи до формування ефективної системи забезпечення податкової безпеки, що включає підвищення рівня податкової культури, удосконалення нормативно-правового регулювання, реформування інституційних механізмів протидії злочинності.

Окреслено, що кримінологічні засади забезпечення реалізації податкової безпеки слід розглядати як особливий вид діяльності уповноважених суб’єктів, який носить постійний, динамічний і плановий характер, що дозволяє оперативно адаптувати її до змін у соціально-економічних, правових і безпекових реаліях й спрямований на створення організаційно-правових засад упровадження стратегічних рішень, орієнтованих на виявлення, усунення та нейтралізацію причин і умов учинення кримінальних правопорушень у сфері оподаткування. Наголошено, що кримінологічні засади забезпечення податкової безпеки України формують оновлену концепцію управління ризиками податкової злочинності, що поєднує інструменти правового регулювання, науково-аналітичні підходи, програмно-орієнтоване планування та налагоджену міжвідомчу взаємодію. Запровадження такої моделі забезпечить зміцнення податкової системи, скорочення масштабів тіньових економічних процесів і підвищення рівня фінансової безпеки держави загалом.