Між згодою та спротивом: адаптація теорії Джина Шарпа для протидії цифровим загрозам у Європейському Союзі

Анотація

Стаття присвячена дослідженню соціальних мереж як чинника політичної сили та вразливості Європейського Союзу в умовах гібридних загроз.Завданням статті є обґрунтування доцільності використання теорії ненасильницької боротьби Джина Шарпа, зокрема його концепції Civilian-Based Defense, для пояснення ролі соціальних мереж у забезпеченні стійкості демократичних країн ЄС. Окрім того, стаття також присвячена пошуку валідних механізмів захисту демократії, у умовах наростаючої конфронтації в цифровому просторі, зокрема в соціальних мережах, між авторитарними та демократичними системами. Фокусом роботи є адаптація практик та підходів, розроблених для класичних форм громадянського опору, у контексті безпекових викликів, породжених соціальними мережами, в Європейському союзі.

Теоретичною основою дослідження є праці Джина Шарпа (The Politics of Nonviolent Action, From Dictatorship to Democracy, Making Europe Unconquerable), в яких викладені основні принципи стійкості політичних режимів через концепцію «стовпів підтримки» та логіку забезпечення ефективної громадянської оборони. Методологічний підхід ґрунтується на поєднанні концептуального аналізу з елементами компаративних досліджень, що дозволяє оцінити релевантність класичних концепцій ненасильницького спротиву у новому цифровому контексті.

Доведено, що підходи запропоновані Джином Шарпом ще в ХХ-му столітті, в умовах триваючої Холодної війни, становлять дієву аналітичну рамку, яка не втратила актуальності в сьогоденному контексті та дозволяє інтерпретувати соціальні мережі не лише як технологічний, комунікаційний чи розважальний феномен, а як простір політичний та, все частіше, військово-політичний, де вирішуються питання безпеки, впливу, згоди та легітимності влади. Адаптація концепції Civilian-Based Defense до цифрової доби відкриває можливості для розробки, чи то моделювання можливих стратегій інформаційної безпеки ЄС, в фокусі яких буде високий рівень стійкості громадян до інформаційних маніпуляцій; залучення громадянського суспільства для протидії інформаційним інвазіям; розвиток цифрової грамотності та підсилення спроможностей всього суспільства бути консолідованим, в умовах агресивної політики авторитарних режимів.

Запропонований підхід підкреслює, що сила європейських демократій може полягати не лише у площині регуляції, заборон та обмежень – спосіб, що є домінантним у більшості європейських країн нині, а й у здатності громадян цілком свідомо та зважено «відмовлятися від співпраці» з авторитарними режимами, підтримуючи та зберігаючи «цифрові стовпи» демократичного порядку.