Взаємодія МОП та України у сфері праці та трудових відносин

Анотація

В умовах глибоких соціально-економічних та безпекових трансформацій особливої актуальності набувають питання адаптації української системи зайнятості до стандартів Міжнародної організації праці (МОП). Метою статті є комплексне оцінювання впливу рекомендацій, технічної підтримки та наглядових механізмів МОП на реформування сфери зайнятості, охорони праці й захисту прав робітників в Україні та удосконалення державної політики відповідно до принципів гідної праці. Методологія дослідження ґрунтується на використанні системного, порівняльно-правового, інституційного та аналітичного методів, що забезпечило можливість всебічного вивчення міжнародних стандартів, нормативних актів, програмних документів МОП та їхньої практичної імплементації в українському контексті. У результаті дослідження доведено, що рекомендації МОП виявилися каталізатором оновлення практик української держави до регулювання зайнятості, зокрема переорієнтації політики на активні програми ринку праці, модернізації служби зайнятості та інтеграції принципів гідної праці у стратегічне планування. Конкретизовано вплив технічної підтримки МОП на інституційний розвиток України через модернізацію інспекції праці відповідно до Конвенції № 81 «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», запровадження ризико орієнтованого контролю, розроблення навчальних модулів та підвищення кваліфікації інспекторів, удосконалення законопроєктів у сфері трудових відносин, посилення тристороннього соціального діалогу. Виявлено основні обмеження імплементації міжнародних стандартів: інституційна слабкість органів нагляду, масштабна неформальна зайнятість, зростання ризиків порушень прав працівників у воєнний період, фрагментарність нормотворчих процесів та недостатня інтегрованість української політики з механізмами МОП. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання запропонованих напрямів удосконалення державної політики у сфері праці для розроблення стратегічних документів, удосконалення нормативно-правової бази та зміцнення інституційної спроможності України у процесі післявоєнного відновлення та європейської інтеграції.