Електронні докази: окремі аспекти їх використання у кримінальному провадженні

Анотація

Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні є показання, речові докази, документи, висновки експертів. До документів як джерела доказів у свою чергу, згідно чинного законодавства відносяться й електронні документи. Текстові документи, а також фотографії, відео- та аудіозаписи зараз переважно створюються та зберігаються в цифровому вигляді. Усі типи даних зберігаються на носіях інформації в комп’ютерах та мобільних телефонах, або на серверах та в «хмарі». Нерідко така інформація має суттєве доказове значення при розслідуванні кримінальних правопорушень.

Чимало питань у науковців виникає з приводу самої сутності електронних (цифрових) доказів та віднесення їх до того чи іншого виду процесуального джерела, їх оцінки та використання у процесі доказування.

У статті проаналізовано бачення вітчизняних та зарубіжних науковців з означеної проблематики, правові позиції законодавця та судових органів держави, висловлено власні погляди і міркування. Зроблено висновок, що з огляду на багатоплановість та складність багатьох аспектів цілком закономірним бачиться те, що у науковців та практиків, як у зарубіжних, так і вітчизняних, на даний час не вироблено єдиного підходу до розуміння сутності електронних доказів, усіх аспектів їх використання у кримінальному провадженні, дослідження та оцінки. Очевидно, що назріла потреба визнання їх окремим джерелом доказів законодавцем.

На основі аналізу наукових вітчизняних та зарубіжних джерел, законодавчих актів та судової практики подається авторське бачення означеної проблематики та шляхи вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства, що вказує і на новизну дослідження.