Імплементація стандартів ЄС щодо протидії відмиванню доходів в Україні: проблеми та перспективи правозастосування

Анотація

Метою статті є комплексний аналіз етапів становлення, сучасного стану та стратегічних перспектив розвитку національної системи протидії відмиванню доходів в умовах євроінтеграції України. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання правових явищ, формально-юридичний аналіз нормативних актів та порівняльно-правовий метод. Авторами аргументовано необхідність переходу від формальної імплементації європейських директив до створення інтероперабельної екосистеми фінансового моніторингу, а також виокремлено системні диспропорції між нормативним статусом політично значущих осіб (PEP) та практичними можливостями ризик-орієнтованого підходу банківських установ. У статті досліджено трансформацію правового регулювання від первинних процедур контролю до запровадження ризик-орієнтованого підходу внаслідок імплементації стандартів 4-ї та 5-ї Директив ЄС. Проаналізовано ключові новели Закону України № 361-IX, зокрема механізм верифікації кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) та нові правила відповідальності за подання недостовірних відомостей, що діють з вересня 2024 року. Встановлено, що закріплення «довічного» статусу PEP, хоч і відповідає міжнародним вимогам, на практиці створює ризики формалізму та необґрунтованих відмов у обслуговуванні ("de-risking"). Також з’ясовано, що попри ухвалення профільного Закону № 2074-IX, сектор віртуальних активів залишається частково дерегульованим через відсутність податкових змін, що унеможливлює повну імплементацію рекомендацій FATF. За результатами дослідження зроблено висновок про необхідність подальшого вдосконалення національної системи за трьома векторами: 1) завершення цифровізації реєстрів бенефіціарної власності; 2) фіскалізація ринку віртуальних активів; 3) розробка деталізованих методичних рекомендацій для уникнення надмірного тиску на клієнтів зі статусом PEP.