Цифровізація цивільного захисту міського населення в умовах воєнного стану: правові аспекти

Анотація

Цивільний захист міського населення під час воєнного стану набув статусу однієї з надважливих завдань національної безпеки. Стратегією розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту передбачена ціль щодо цифровізації процесу створення, розвитку та утримання цього фонду та інформування населення і порядок дій в умовах постійної загрози для життя і здоров’я. Метою статті є проведення систематизації національного законодавства у сфері цифровізації цивільного захисту міського населення та розробка сучасної структури цифрових інструментів, спрямованих на підвищення дієвості системи цивільного захисту у містах, населення яких зазнає впливу збройної агресії. Методи. У дослідженні застосовано структурно-функціональний, формально-юридичний, статистичний, а також системний метод для з’ясування правових аспектів цифровізації цивільного захисту міського населення в умовах воєнного стану. Результати. Встановлено, що функціонально цивільний захист міського населення передбачає багаторівневі заходи підтримання безпеки під час криз для швидкого реагування та забезпечення стійкості, з акцентом на інфраструктуру, інформування громадськості та вразливі групи населення. Визначено фактори спеціального функціонування міської підсистеми цивільного захисту в умовах воєнного стану щодо потреби в укриттях, адаптації до умов воєнного стану, безпеки рятувальників, міжнародної підтримки, спеціальних безпекових заходів, спеціальних цифрових інструментів цивільного захисту. Висновки. У підсумку проведеного дослідження систематизовано цифрові відносини, які регулюються законодавством про цивільний захист в умовах воєнного стану. Розроблена сучасна структура моделі напрямів та інструментів цифровізації цивільного захисту міського населення в умовах воєнного стану, спрямованих на підвищення дієвості даної системи у містах, що зазнають впливу збройної агресії, складовими якої визначено такі елементи: - горизонтальна самоорганізація; - відкритий код і кросплатформеність; - взаємодія громадян та техноактивістів; - технологія як зброя, захист і опора.