Становлення системи Суспільного мовлення як складової когнітивної безпеки України

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу процесу становлення Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) крізь призму забезпечення когнітивної безпеки держави. Метою роботи є концептуалізація ролі суспільного мовника як інституційного запобіжника проти деструктивних інформаційно-психологічних впливів та маніпулятивних технологій у сучасному медіапросторі. Методологічний апарат дослідження ґрунтується на системно-структурному аналізі, що дозволив визначити місце НСТУ в архітектурі національної безпеки. Використано метод критичного дискурс-аналізу для вивчення трансформації медійних наративів, а також компаративний метод для зіставлення моделей суспільного та олігархічного мовлення в контексті їхнього впливу на масову свідомість.
У результаті дослідження встановлено, що когнітивна безпека в умовах гібридної агресії прямо залежить від наявності медіаресурсів, які дотримуються високих стандартів епістемічної відповідальності. Показано, що становлення  системи Суспільного мовлення в Україні виступає стратегічним чинником формування когнітивної стійкості громадян. Автором виокремлено ключові механізми захисту когнітивного простору: верифікація контенту, деконструкція пропагандистських міфів та розвиток критичного мислення аудиторії. Визначено, що незалежна редакційна політика НСТУ мінімізує ризики «когнітивного зламу» суспільства через позбавлення від маніпулятивного фреймінгу, притаманного комерційним медіагрупам.
Доведено, що інституціоналізація Суспільного мовлення є необхідною умовою інтелектуального суверенітету України. Висновки підкреслюють, що подальша стратегія розвитку НСТУ має фокусуватися на цифровій трансформації та протидії алгоритмічним маніпуляціям у соціальних мережах. Наукова новизна полягає у визначенні НСТУ не просто як медіаактора, а як фундаментального елемента когнітивного захисту нації.