Використання технології блокчейн у публічному адмініструванні: правові засади та зарубіжна практика
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.19014472Ключові слова:
блокчейн, смарт-контракт, віртуальні активи, цифрова валюта, криптовалюта, правове регулювання, MiCA.Анотація
Метою статті є комплексний аналіз правових засад використання технології блокчейн у публічному адмініструванні, зокрема інтеграції смарт-контрактів у сферу публічних закупівель та застосування інструментів, заснованих на віртуальних активах (стейблкоїни, цифрові валюти центральних банків), для здійснення державних розрахунків, із урахуванням зарубіжної практики та європейських регуляторних тенденцій, а також формулювання пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства України у цій сфері.
Методи. Методологічний фундамент дослідження базується на системно-структурному підході, що дозволив розглянути блокчейн як складну інфраструктурну основу для нової моделі адміністрування. Використання порівняльно-правового методу сприяло вивченню зарубіжного досвіду та європейських ініціатив (зокрема інфраструктури EBSI). За допомогою формально-юридичного методу та методу юридичного моделювання було виокремлено ключові колізії між технічними властивостями алгоритмів та імперативними нормами публічного права, а також запропоновано конструкції для їх подолання.
Результати. У ході дослідження обґрунтовано концепцію «публічного блокчейн-адміністрування» як інноваційної моделі організації влади, що базується на принципах незмінності даних та автоматизації управлінських процедур. Сформульовано авторське визначення «державного смарт-контракту», який розглядається як алгоритмізована форма угоди, де верифікація виконання зобов’язань здійснюється програмним кодом, що мінімізує суб’єктивний чинник та корупційні ризики у сфері державних закупівель. Виявлено фундаментальну суперечність між технічною незворотністю ланцюга блоків та процесуальним правом суб’єктів на оскарження адміністративних рішень. Для розв’язання цієї проблеми запропоновано впровадження механізмів «юридичного відкату» та чітке розмежування відповідальності між розробником алгоритму та посадовою особою. Особливу увагу приділено фінансовому аспекту: доведено переваги цифрових валют центральних банків (CBDC) як безпечного інструменту для державних казначейських розрахунків у порівнянні з приватними віртуальними активами. Встановлено, що використання «запрограмованих грошей» дозволяє реалізувати суворо цільове управління бюджетними коштами через систему смарт-контрактів, забезпечуючи прозорість кожної транзакції.
Висновки. Доведено, що успішна цифрова трансформація публічного сектору в Україні потребує ітераційного підходу до інтеграції блокчейн-рішень. Пріоритетним напрямом є створення «регуляторних пісочниць» для апробації інновацій у контрольованому середовищі. Зроблено висновок про необхідність переходу від фрагментарного регулювання до комплексного оновлення нормативної бази, що включатиме легалізацію статусу блокчейн-інфраструктур, адаптацію податкового та бюджетного кодексів до операцій із віртуальними активами та впровадження європейських стандартів захисту даних у розподілених реєстрах. Реалізація запропонованих кроків дозволить трансформувати блокчейн із експериментальної технології на дієвий інструмент забезпечення довіри між державою та суспільством, підвищуючи ефективність публічного врядування в умовах глобальної цифровізації.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Сергіївна Федорук, Катерина Володимирівна Солодан

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.