Адміністративно-правові механізми забезпечення публічних інтересів у системі державного управління

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз адміністративно-правових механізмів забезпечення публічних інтересів у системі державного управління України. Розкрито доктринальні підходи до визначення категорії «публічний інтерес» як правового феномену, що відмежовується від державного та приватного інтересів, та простежено еволюцію цієї категорії у вітчизняній і європейській правовій думці. Досліджено структуру адміністративно-правового механізму, що охоплює нормативний, інституційний, процедурний, інструментальний та гарантійний компоненти, і обґрунтовано необхідність їхньої координації для ефективного функціонування системи. Проаналізовано основні адміністративні інструменти реалізації публічних інтересів: дозвільно-ліцензійний, контрольно-наглядовий механізми, механізм надання адміністративних послуг, адміністративний примус та стратегічне планування. Окрему увагу приділено проблемі балансування публічних і приватних інтересів крізь призму доктрини пропорційності та європейських стандартів, зокрема практики Європейського суду з прав людини та зарубіжного досвіду (Німеччина, Франція, Великобританія). Визначено роль цифровізації державних послуг, зокрема платформи Дія, децентралізації та євроінтеграційних процесів у трансформації механізмів забезпечення публічного інтересу. Досліджено вплив Закону України «Про адміністративну процедуру» на формалізацію пошуку балансу між публічним і приватним інтересами. Встановлено виклики, пов'язані з обмеженням прав людини в умовах воєнного стану, та обґрунтовано необхідність збереження принципу пропорційності у перехідний період. Обґрунтовано, що оптимальна модель адміністративно-правового забезпечення публічних інтересів повинна базуватися на принципах системності, верховенства права, підзвітності та пропорційності, із інституціоналізацією регуляторного аналізу впливу та зміцненням незалежності контрольних органів.