Взаємодія патрульної поліції та населення у системі забезпечення публічної безпеки
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.19049185Ключові слова:
патрульна поліція, публічна безпека, взаємодія поліції з населенням, процедурна справедливість, довіра до поліції, community policing, партнерська модель, воєнний стан, деескалація, підзвітність поліції.Анотація
У статті досліджено адміністративно-правові та соціальні засади взаємодії патрульної поліції з населенням у системі забезпечення публічної безпеки в Україні. Проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює партнерську модель поліцейської діяльності, зокрема Закон України «Про Національну поліцію», підзаконні акти Міністерства внутрішніх справ та міжнародні стандарти демократичного поліціювання, розроблені Радою Європи, ОБСЄ та УНП ООН. Розкрито зміст понять «публічна безпека», «громадський порядок» та «взаємодія» як метакатегорії, що охоплює сервісний і контрольний режими поліцейської діяльності; обґрунтовано необхідність ієрархічного узгодження суміжних термінів у правовому дискурсі. Досліджено форми, методи та інструменти взаємодії патрульної поліції з населенням, включаючи практики community policing (шкільний офіцер поліції, поліцейський офіцер громади), цифрові канали комунікації (зокрема мобільний застосунок «My Pol») та деескалаційні техніки, апробовані за підтримки Консультативної місії ЄС. Особливу увагу приділено концепції процедурної справедливості як ключового чинника формування довіри та легітимності поліції; показано медіаторну роль соціальної ідентичності у зв'язку між сприйняттям справедливості та визнанням легітимності. На підставі емпіричних даних соціологічних досліджень Київського міжнародного інституту соціології, Центру Разумкова та групи «Рейтинг» проаналізовано динаміку довіри населення до поліції в Україні у 2016–2024 роках та проведено порівняння з показниками країн Європейського Союзу за даними Євробарометра. Окремо розглянуто специфіку взаємодії патрульної поліції з населенням в умовах воєнного стану: виявлено ризики дрейфу від партнерської моделі до директивного стилю, визначено механізми збереження процедурних гарантій та розкрито потенціал нових форм локальної співпраці. Обґрунтовано модель процедурно керованого партнерства, що поєднує демократичні стандарти поліціювання, інструменти комунікативної процедури та локальну інституціоналізацію партнерства у громадах як стратегічний орієнтир повоєнного розвитку. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення нормативного забезпечення взаємодії патрульної поліції з населенням у контексті повоєнного відновлення та євроінтеграції України.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олег Олександрович Іванов

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.