Становлення та розвиток кримінальної юстиції в Україні: етапи та закономірності (1991–2025 рр.)

Анотація

Метою статті є здійснення системного історико-правового аналізу становлення та розвитку кримінальної юстиції в незалежній Україні у 1991–2025 роках, виокремлення основних етапів цього процесу, а також виявлення закономірностей, суперечностей і результатів її трансформації. Дослідження ґрунтується на розумінні кримінальної юстиції як самостійного виду юстиції, спрямованого на реалізацію правоохоронної функції держави через діяльність уповноважених суб’єктів у сфері протидії кримінальним правопорушенням. Методи. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціально-юридичних методів, зокрема історико-правовий, системно-структурний, формально-юридичний, порівняльно-правовий. Аналіз здійснювався на основі нормативно-правових актів, наукових джерел і доктринальних підходів до розуміння кримінальної юстиції та її складових. Результати. У статті обґрунтовано періодизацію розвитку кримінальної юстиції в Україні, яка охоплює три взаємопов’язані етапи: становлення засад кримінальної юстиції незалежної держави (1991–1996 рр.), конституційне закріплення та розвиток (1996–2014 рр.), а також трансформацію у сучасних умовах (2014–2025 рр.). Встановлено, що на кожному етапі відбувалися суттєві зміни інституційної структури, функціонального призначення та правового регулювання кримінальної юстиції. Досліджено еволюцію ролі суду, прокуратури, органів досудового розслідування та системи виконання покарань, а також вплив міжнародних стандартів і євроінтеграційних процесів на розвиток кримінальної юстиції. Виявлено тенденції гуманізації кримінального законодавства, посилення судового контролю, розширення процесуальних гарантій прав людини та впровадження нових інституцій. Висновки. У статті обґрунтовується, що розвиток кримінальної юстиції в Україні має поетапний і системний характер та супроводжується зміною співвідношення повноважень між її суб’єктами, удосконаленням процесуальних механізмів і поступовим наближенням до міжнародних стандартів. Водночас відсутність цілісного підходу до осмислення її історичного розвитку зумовлює необхідність подальших наукових досліджень у цьому напрямі, що має важливе значення для вдосконалення законодавства та підвищення ефективності функціонування кримінальної юстиції.