Адміністративно-правові механізми імплементації стандартів ЄС у сфері інтелектуальної власності в умовах воєнного стану

Анотація

У статті досліджено адміністративно-правові механізми імплементації стандартів Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності (ІВ) в Україні в умовах воєнного стану. Проаналізовано структуру acquis ЄС у сфері ІВ, включаючи зобов'язання за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, ключові директиви (зокрема Enforcement Directive 2004/48/ЄС, Директиву 2019/790/ЄС про авторське право на цифровому ринку) та регламенти, а також міжнародні договори (TRIPS, конвенції WIPO). Розкрито зміст нормативного, інституційного та процедурного компонентів адміністративно-правового механізму захисту ІВ як системи юридично організованого впливу на суспільні відносини. Охарактеризовано інституційну архітектуру: функції Національного офісу інтелектуальної власності (НОІВ), створеного Законом № 703-IX, Антимонопольного комітету України (АМКУ), Державної митної служби та міжвідомчих координаційних структур. Особливу увагу приділено деформаціям адміністративно-правових механізмів, спричиненим воєнним станом: призупиненню перебігу строків для всіх процедур у сфері ІВ на підставі спеціального закону від квітня 2022 року, спрощенню процедур подачі документів із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, обмеженням щодо суб'єктів з Російської Федерації та Білорусі, а також нормативному закріпленню можливості примусового ліцензування в інтересах національної безпеки та охорони здоров'я відповідно до статті 31 Угоди TRIPS. На основі компаративного аналізу досвіду Хорватії, Румунії, Молдови та Грузії запропоновано оптимальну поетапну модель імплементації acquis ІВ, яка враховує подвійний тиск воєнного часу та євроінтеграційних зобов'язань. Обґрунтовано рекомендації щодо пріоритизації ключових нормативних актів ЄС (enforcement, прикордонні заходи, фармацевтичні патенти) та використання інструментів технічної допомоги (EU4IP, IP Key, Twinning).