Проблемні питання визначення предмета незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Анотація

Метою представленого наукового дослідження є здійснення кримінально-правового аналізу дефектів законодавчого закріплення предмета злочинів проти громадської безпеки (за ст. 263, 263-1 КК України) та розроблення пропозицій щодо вдосконалення нормативного регулювання в умовах сучасних безпекових викликів. Методологічну основу становить сукупність методів пізнання правових явищ: формально-юридичний метод застосовано для тлумачення диспозицій охоронних норм; системно-структурний – для дослідження зв'язків між кримінальним законом і підзаконними актами. Порівняльно-правовий метод використано для аналізу статусу різних видів зброї, а емпіричний аналіз судово-балістичної практики забезпечив розуміння криміналістичних проблем кваліфікації новітніх засобів ураження. З'ясовано, що відсутність профільного закону у сфері обігу зброї генерує феномен подвійної бланкетності норм, що ускладнює кваліфікацію. Проаналізовано ризики делегування судовим експертам функції встановлення правового статусу конструктивно схожих виробів (стартових пістолетів), що створює передумови для суб'єктивізму. Досліджено нормативні колізії через дублювання ідентичних предметів посягання у ст. 263 та 263-1 КК України, яке призводить до штучної ідеальної сукупності злочинів. Окреслено новітні криміналістичні виклики, пов'язані з поширенням 3D-друку зброї, які вимагають адаптації балістичних стандартів оцінки полімерних конструкцій. Сформульовано висновок про необхідність законодавчого закріплення базового понятійного апарату щодо видів зброї. Запропоновано усунути конкуренцію норм шляхом визнання зберігання виготовленого предмета таким, що охоплюється єдиним процесом його незаконного виготовлення. Аргументовано доцільність запровадження кількісно-вагових порогів для боєприпасів і вибухівки, що дозволить ефективно застосовувати інститут малозначності діяння.