Криміногенні загрози аграрному сектору України в умовах воєнного стану та їх вплив на економічну безпеку держави

Анотація

У статті досліджено криміногенні загрози аграрному сектору України в умовах воєнного стану та їх негативний вплив на економічну безпеку держави, оскільки деструктивні процеси в аграрній сфері, пов’язані з протиправними посяганнями не тільки на землю, врожай, техніку, паливо, майнові права, а й на фінансові ресурси, результати господарської діяльності, виходять за межі шкоди, завданої окремому товаровиробнику, і порушують економічні інтереси держави загалом. Авторами зосереджено увагу на кримінологічному осмисленні таких загроз, які в аграрному секторі виявляються не лише у формі вже вчинених кримінальних правопорушень, а й як сукупність негативних воєнних, правових, соціально-економічних, організаційно-управлінських чинників, що формують сприятливе середовище для протиправної діяльності.

Розкрито зміст криміногенних загроз аграрному сектору через поєднання двох взаємопов’язаних складових: умов, що формують сприятливе середовище для протиправної діяльності, та конкретних форм її прояву. До чинників, які зумовлюють системний, повторюваний і поширений характер таких загроз у різних регіонах країни, віднесено корупцію, зокрема зловживання у сфері земельних відносин з боку посадових осіб органів місцевого самоврядування, контрольно-наглядових органів, а також у процедурах реєстрації та ліцензування; тінізацію орендних, податкових і фінансових відносин; бездіяльність правоохоронних органів; недостатній рівень захищеності фермерів та аграрних підприємств від кримінальних посягань. До основних кримінально-протиправних форм прояву таких загроз віднесено шахрайські схеми у сфері обігу аграрної продукції, рейдерські захоплення, привласнення, розтрату та заволодіння врожаєм, технікою, пальним, добривами й іншим майном шляхом зловживання службовим становищем, незаконні операції із землею, приховування фактичних платежів за оренду земельних ділянок, корупційні зловживання та фінансові махінації. Показано, що такі прояви мають міжрегіональний характер і спричиняють не лише прямі майнові втрати, а й негативні наслідки для економічної безпеки держави, що виявляються у послабленні продовольчої стабільності, зниженні інвестиційної привабливості аграрної сфери, скороченні виробничих та експортних можливостей, тінізації аграрного ринку, зменшенні податкових надходжень і підриві довіри до державних інституцій.