Гармонізація адміністративно-правового регулювання прав інтелектуальної власності України зі стандартами ЄС у процесі післявоєнного відновлення

Анотація

У статті досліджено проблему гармонізації адміністративно-правового регулювання прав інтелектуальної власності України зі стандартами Європейського Союзу в контексті післявоєнного відновлення. На підставі аналізу ключових актів acquis ЄС (Директиви 2004/48/EC про enforcement, 2016/943 про комерційну таємницю, 2019/790 про авторське право на цифровому єдиному ринку, Регламенту 2017/1001 про торговельну марку ЄС, а також системи унітарного патенту), Угоди про асоціацію та звітів Єврокомісії встановлено, що матеріальне законодавство України переважно наближене до європейського, тоді як адміністративно-правова інфраструктура – реєстраційні процедури, митний контроль, адміністративна відповідальність, інституційна координація – залишається критично нерозвиненою. Обґрунтовано тезу про те, що саме адміністративно-правовий блок, а не цивільно-судовий, визначає реальну ефективність національної системи інтелектуальної власності. Виявлено ключові прогалини: нефункціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності, невідповідність розмірів адміністративних стягнень за статтями 51-2 та 164-9 КУпАП превентивній функції, неповна інтеграція митного реєстру з європейськими базами COPIS та IP Enforcement Portal. Доведено, що післявоєнний контекст створює «вікно можливостей» для радикальної інституційної реформи: цифровізація УКРНОІВІ, підключення до EUIPN, побудова нової архітектури за стандартами ЄС від початку. На основі порівняльного аналізу досвіду Польщі, Хорватії, країн Балтії, Грузії та Молдови запропоновано синтетичну модель гармонізації, що поєднує фазову імплементацію норм, регіональне інституційне менторство, ранню інтеграцію в європейські патентні мережі та спеціалізоване судочинство. Результати дослідження можуть бути використані при розробці стратегії реформування системи інтелектуальної власності в рамках виконання Ukraine Plan 2024–2027.