Поняття правової діяльності крізь призму Закону України «Про адміністративну процедуру»: теоретико-практичний аналіз

Анотація

У статті досліджено поняття правової діяльності крізь призму положень Закону України «Про адміністративну процедуру» та розкрито значення адміністративної процедури як однієї з форм сучасної правової діяльності публічної адміністрації. Особливу увагу приділено з’ясуванню місця адміністративної процедури у структурі правової діяльності, аналізу її функціонального призначення, а також її ролі у становленні людиноцентричної моделі публічного адміністрування.

Метою статті є теоретико-правове осмислення поняття правової діяльності крізь призму Закону України «Про адміністративну процедуру», з’ясування місця адміністративної процедури у структурі правової діяльності та визначення її значення для формування сучасної людиноцентричної моделі публічного адміністрування.

У дослідженні використано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, зокрема діалектичний, системно-структурний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, логіко-семантичний та метод аналізу правозастосовної практики. Їх застосування дало змогу розкрити зміст категорії правової діяльності, дослідити принципи адміністративної процедури, з’ясувати особливості адміністративного акта як результату правової діяльності та проаналізувати значення процедурних гарантій у відносинах між публічною адміністрацією та приватною особою.

У результаті дослідження обґрунтовано, що правова діяльність не зводиться до формального виконання правових норм, а виступає складним інтелектуально-вольовим, процедурно організованим і соціально значущим процесом, у межах якого відбувається створення, реалізація, тлумачення, охорона та захист права. Доведено, що Закон України «Про адміністративну процедуру» є не лише спеціальним нормативним актом, який упорядковує порядок вирішення адміністративних справ, а й важливим інструментом переосмислення природи правової діяльності органів публічної адміністрації. Встановлено, що адміністративна процедура є однією з найвиразніших форм сучасної правової діяльності, оскільки поєднує нормативний, аксіологічний, процедурний і правозахисний виміри права. Показано, що впровадження загальної адміністративної процедури змінює модель взаємин між державою і приватною особою: від владно-розпорядчої до людиноцентричної, заснованої на принципах належного адміністрування.

Зроблено висновок, що в сучасних умовах правова діяльність публічної адміністрації повинна оцінюватися не лише за кінцевим рішенням, а й за якістю процедури його підготовки та прийняття. Закон України «Про адміністративну процедуру» закладає нормативну основу для переходу до нової моделі адміністративного правозастосування, у якій визначальними є верховенство права, право особи на участь у провадженні, обґрунтованість рішення, пропорційність, добросовісність та ефективний правовий захист.