Штучний інтелект у нотаріальній діяльності: теоретико - правові засади, можливості та межі застосування

Анотація

У статті досліджуються процеси цифрової трансформації правової сфери та їхній вплив на розвиток нотаріальної діяльності, зокрема у зв’язку із впровадженням технологій штучного інтелекту. Метою дослідження є системне осмислення теоретико-правових засад і практичних можливостей використання штучного інтелекту у нотаріальній діяльності, а також визначення меж його застосування в умовах цифровізації правової системи.

Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Зокрема, формально-логічний метод використано для аналізу понять і правових норм; системно-структурний для дослідження нотаріальної діяльності як цілісного інституту; порівняльно-правовий для вивчення зарубіжного досвіду; метод правового аналізу для оцінки чинного законодавства України у сфері цифровізації та штучного інтелекту.

Застосування цих методів забезпечило комплексне дослідження відповідної проблематики.У статті досліджено теоретико-правові та практичні аспекти впровадження штучного інтелекту в нотаріальну діяльність в умовах цифровізації правової системи. Проаналізовано підходи до розуміння штучного інтелекту як сукупності технологій для аналізу, обробки інформації та підтримки прийняття рішень, а також визначено його роль у роботі з юридично значущими даними.

Розглянуто основні технології штучного інтелекту (машинне навчання, обробка природної мови, подання знань, аналіз даних) та їх значення для юридичної сфери, зокрема можливості застосування у нотаріаті для автоматизації документообігу, перевірки інформації та аналізу правових ризиків.

Досліджено правову природу нотаріальної діяльності, її принципи та обмеження щодо повної автоматизації, зумовлені превентивним характером і високими стандартами відповідальності нотаріуса. Окрему увагу приділено проблемам правового регулювання, зокрема питанням відповідальності, захисту персональних даних та етичним аспектам.

Проаналізовано зарубіжний досвід електронного нотаріату як приклад ефективної цифрової трансформації, спрямованої на підвищення прозорості та безпеки нотаріальних процедур.

Сформульовано висновок, що штучний інтелект не може повністю замінити нотаріуса, однак здатен виступати допоміжним інструментом підвищення ефективності нотаріальної діяльності.

Обґрунтовано необхідність удосконалення законодавчого регулювання та забезпечення балансу між технологічними інноваціями та правовими гарантіями.