Інституційне забезпечення кримінально-правового захисту ринків капіталу в Україні: сучасний стан і перспективи реформування

Анотація

У статті досліджено інституційні аспекти кримінально-правового захисту ринків капіталу в Україні в контексті євроінтеграційних процесів та імплементації стандартів права Європейського Союзу. Встановлено, що українська модель протидії зловживанням на організованих ринках капіталу загалом наслідує європейську архітектуру правового регулювання, яка ґрунтується на поєднанні адміністративних і кримінально-правових заборон щодо маніпулювання ринком, незаконного використання інсайдерської інформації та інших форм недобросовісної поведінки учасників ринку. Разом із тим ефективність кримінально-правового захисту залишається обмеженою, що зумовлено фрагментарністю законодавчих змін, відсутністю належної узгодженості між нормами кримінального права та спеціальним регуляторним законодавством, а також недостатньою інституційною спроможністю органів, відповідальних за нагляд і протидію ринковим зловживанням. Проаналізовано еволюцію законодавства України про ринки капіталу з моменту здобуття незалежності, визначено ключові етапи формування нормативної бази, включаючи вплив законів № 738-ІХ та № 3585-ІХ на зміст ст. 222¹ та ст. 232¹ КК України. Обґрунтовано, що бланкетний характер кримінально-правових норм не є самостійним недоліком, однак у поєднанні з нестабільністю та правовою невизначеністю профільного законодавства створює ризики порушення принципу «немає покарання без точного закону». Окрему увагу приділено проблемам правового статусу регулятора ринку капіталу, а також дефіциту спеціалізованої судової експертизи у кримінальних провадженнях щодо зловживань на ринку. Обґрунтовано, що підвищення ефективності кримінально-правового захисту ринків капіталу в Україні потребує комплексних рішень, зокрема системної правотворчої діяльності із застосуванням принципів Закону України «Про правотворчу діяльність», стабілізації та гармонізації профільного законодавства, удосконалення інституційної моделі регулятора, а також розвитку спеціалізованої експертної та кадрової інфраструктури правозастосування відповідно до стандартів ЄС. Запропоновано напрями вдосконалення інституційної складової кримінально-правового захисту.