Процес демократичного регресу Грузії: проблематика зовнішньополітичного позиціонування держави

Анотація

Дане дослідження фокусується на процесі демократичного регресу Грузії як комплексному явищі, що поєднує внутрішньополітичну ерозію демократичних інститутів із трансформацією зовнішньополітичного позиціонування держави як ключового актора міжнародних відносин. Актуальність теми зумовлена тим, що після «Революції троянд» Грузія тривалий час розглядалася як успішний приклад прозахідної демократизації на пострадянському просторі, однак упродовж останнього десятиліття, особливо після початку повномасштабної війни Росії проти України, її політична траєкторія зазнала істотних змін. Увагу в дослідженні зосереджено на посиленні контролю над громадянським суспільством, тиску на незалежні медіа, звуженні простору для опозиції, ухваленні законодавства про «іноземний вплив», а також на фактичному згортанні європейського інтеграційного імпульсу, що напряму впливає на зовнішньополітичне позиціонування Грузії.

Метою статті є комплексне теоретико-прикладне обґрунтування процесу демократичного регресу Грузії як чинника трансформації її зовнішньополітичного позиціонування в умовах російсько-української війни, загострення геополітичної конкуренції на Південному Кавказі та кризи європейської нормативної політики щодо держав Східного партнерства. Методологічну основу дослідження становлять інституційний, конструктивістський, історико-порівняльний, дискурсивний і системний підходи, а також метод case study, метод аналізу документів, методи узагальнення та синтезу.

У дослідженні обґрунтовано, що сучасна політика «Грузинської мрії» створює суперечність між формально збереженим європейським і євроатлантичним курсом та реальною практикою деєвропеїзації, авторитарної консолідації й наближення держави до російської моделі політичного управління. Доведено, що російський чинник у грузинській політиці виконує безпекову, дискурсивну та інструментальну функції, а проросійський дрейф грузинської влади не усуває суспільної агентності, яка залишається важливим ресурсом демократичної стійкості країни. Зроблено висновок, що грузинський кейс демонструє взаємозалежність демократії, безпеки, зовнішньополітичної суб’єктності та міжнародної довіри, котрі напряму впливають на визначення місця й ролі Грузії на світовій політичній арені.