Трансформація трудових відносин в Україні під впливом воєнного стану та дистанційної зайнятості

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена глибинною трансформацією трудових відносин в Україні в умовах воєнного стану та поширення дистанційної зайнятості, що супроводжується зміною правових механізмів регулювання, організаційних моделей праці та параметрів соціального захисту. Посилення гнучкості зайнятості поєднується з ризиками фрагментації трудових гарантій і зростанням невизначеності, що потребує системного наукового осмислення. Метою статті визначено обґрунтування теоретичних і прикладних засад трансформації трудових відносин в Україні під впливом воєнного стану та дистанційної зайнятості з урахуванням змін у правовому регулюванні, організації праці та соціально-економічних ризиків. Методи. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження – аналіз, узагальнення, систематизацію, порівняння та елементи структурно-функціонального підходу, що дозволило комплексно оцінити зміни у трудових відносинах та їх наслідки для ринку праці. Результати. Досліджено підходи до трансформації трудових відносин і встановлено їх багатовимірний характер, що охоплює інституційні, економічні та цифрові аспекти. Виявлено, що дистанційна зайнятість трансформувалася у ключовий механізм підтримання економічної активності та спричинила структурні зрушення ринку праці – посилення сегментації, зміну вимог до компетентностей і зростання ролі цифрових інструментів. Доведено необхідність інтегрованого підходу до оцінювання ефективності трансформацій, який поєднує економічні показники з параметрами соціального захисту та стабільності зайнятості. Встановлено ключові проблеми – фрагментарність нормативного регулювання, розмитість трудових гарантій, поширення квазіформальної зайнятості та організаційні обмеження управління розподіленими командами. Висновки. Обґрунтовано доцільність формування збалансованої моделі трудових відносин, що поєднує гнучкість організації праці із забезпеченням мінімальних соціальних гарантій та правової визначеності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням уніфікованих методик оцінювання ефективності трансформації трудових відносин, аналізом довгострокових соціально-економічних наслідків дистанційної зайнятості та дослідженням впливу цифрових платформ на інституціоналізацію сучасних форм зайнятості.