Криза концепції “автора” в праві інтелектуальної власності в умовах розвитку генеративного ШІ: міжнародно-правові та цифрово-безпекові аспекти

Анотація

У статті досліджено кризу традиційної концепції автора в умовах розвитку генеративного штучного інтелекту та здійснено доктринальний аналіз проблем охороноздатності об’єктів, створених із використанням технологій генеративного штучного інтелекту. Розкрито теоретико-правові засади концепції автора у праві інтелектуальної власності, проаналізовано критерії творчого характеру та оригінальності твору, а також визначено особливості трансформації творчого процесу в умовах використання генеративного штучного інтелекту. Окрему увагу приділено проблемам визначення суб’єкта авторських прав на результати, генеровані штучним інтелектом, співвідношенню авторсько-правової охорони та спеціального режиму правової охорони неоригінальних об’єктів, а також сучасним підходам до оцінки творчого внеску людини у процесі генерації контенту. Метою дослідження є комплексний аналіз впливу генеративного штучного інтелекту на трансформацію концепції автора у праві інтелектуальної власності, визначення проблем охороноздатності об’єктів, генерованих штучним інтелектом та обґрунтування напрямів удосконалення правового регулювання у сфері інтелектуальної власності з урахуванням міжнародно-правових і цифрово-безпекових аспектів розвитку генеративного штучного інтелекту.

Методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Формально-юридичний метод використано для аналізу положень законодавства України у сфері авторського права та правової охорони об’єктів, генерованих штучним інтелектом. Системний метод застосовано для дослідження взаємозв’язку категорій авторства, творчого внеску, оригінальності та охороноздатності в умовах розвитку генеративного штучного інтелекту. Порівняльно-правовий метод використано для аналізу сучасних зарубіжних підходів до правового регулювання об’єктів, генерованих штучним інтелектом. Окрему увагу приділено аналізу сучасних підходів до AI governance, кібербезпеки та міжнародного регулювання цифрових технологій. Аналітичний метод застосовано для оцінки сучасних доктринальних підходів до визначення правового статусу результатів генерації штучного інтелекту та перспектив удосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності.

Результати. У результаті дослідження встановлено, що розвиток генеративного ШІ зумовлює трансформацію класичних підходів до розуміння авторства, творчого внеску та критеріїв охороноздатності об’єктів права інтелектуальної власності. Обґрунтовано, що ключовою умовою виникнення авторсько-правової охорони продовжує залишатися творчий внесок людини, навіть в умовах активного використання генеративного штучного інтелекту. Запропоновано диференційований підхід до визначення правового режиму об’єктів, створених із використанням генеративного штучного інтелекту, а також алгоритм визначення їх охороноздатності з урахуванням ступеня творчої участі людини, рівня автономності генерації та ознак оригінальності результату. Обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності та адаптації правового регулювання до сучасних цифрових технологій. Встановлено, що розвиток генеративного ШІ актуалізує необхідність поєднання механізмів авторсько-правової охорони із сучасними підходами до AI governance, кібербезпеки та міжнародної інформаційної безпеки.