Розвиток електронного правосуддя в Україні: виклики та перспективи

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена інтенсивною цифровізацією судової системи України в умовах воєнного стану, євроінтеграційних процесів і необхідності забезпечення безперервного доступу до правосуддя. Трансформація традиційних форм судочинства в цифровий формат актуалізує питання відповідності електронних процедур конституційним гарантіям, зокрема: праву на справедливий суд, доступу до правосуддя та процесуальній рівності сторін. За таких умов електронне правосуддя постає не лише як технічний інструмент модернізації, а як важливий складник механізму реалізації прав і свобод людини. Метою статті є комплексне дослідження конституційно-правових засад, еволюції нормативного забезпечення, судової практики, а також ключових викликів і перспектив розвитку електронного правосуддя в Україні. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи, зокрема діалектичний метод, системно-структурний підхід, формально-юридичний і порівняльно-правовий методи. У результаті дослідження встановлено, що електронне правосуддя в Україні пройшло етапи від концептуального формування до інституціоналізації у результаті запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Обґрунтовано, що нормативно-правове регулювання має багаторівневий характер і перебуває в стані динамічного розвитку, а судова практика відіграє ключову роль у формуванні стандартів електронної комунікації та заповненні прогалин правового регулювання. Виявлено, що найбільш значущими правовими викликами є забезпечення належного повідомлення учасників процесу, гарантування доступу до суду, дотримання принципу правової визначеності, а також баланс між електронною та традиційною формами судочинства. Окрему увагу приділено перспективам використання штучного інтелекту, що потребує чіткого визначення меж його застосування з урахуванням принципу верховенства права. У висновках наголошено, що подальший розвиток електронного правосуддя має здійснюватися шляхом удосконалення функціонування ЄСІТС, уніфікації процесуальних норм і гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами.