Поняття та правова природа юридичної відповідальності за господарські правопорушення у системі кримінального права України

Анотація

У статті досліджено поняття та правову природу юридичної відповідальності за господарські правопорушення у системі кримінального права України. Розкрито співвідношення категорій юридичної відповідальності, правової санкції, державного примусу і правовідношення відповідальності; зіставлено ретроспективний, позитивний і дуалістичний підходи до юридичної відповідальності, а також нормативістську, соціологічну й інтегративну концепції її правової природи. Розмежовано поняття «господарське правопорушення», «господарський злочин» і «економічний злочин», обґрунтовано критерії суспільної небезпечності, які переводять делікт у площину кримінальної відповідальності. Систематизовано склади злочинів Розділу VII Особливої частини Кримінального кодексу України за об'єктом посягання та проаналізовано реформи 2011–2024 рр.: виключення ст. 205 КК (фіктивне підприємництво) і часткову декриміналізацію ст. 212 КК Законом № 101-IX від 18 вересня 2019 р., запровадження Розділу XIV-1 щодо юридичних осіб (статті 96-3 – 96-11) у 2013–2014 рр., рекриміналізацію товарної контрабанди Законом № 3513-IX від 9 грудня 2023 р., окремі положення якого набули чинності 1 січня та 1 липня 2024 р. Висвітлено вимоги acquis ЄС у частині криміналізації економічних правопорушень: Директиви (ЄС) 2017/1371 про боротьбу з шахрайством проти фінансових інтересів Союзу (PIF Directive), Директиви 2014/57/ЄС про кримінальні санкції за зловживання на ринку, Рамкового рішення 2008/841/JHA про організовану злочинність, рекомендацій GRECO та стандартів OECD. Розглянуто вплив рішень ЄСПЛ A and B v. Norway, Jussila v. Finland та критеріїв Engel and Others v. The Netherlands на застосування принципу ne bis in idem у двоколійних адміністративно-кримінальних провадженнях. Обґрунтовано авторську концепцію правової природи кримінальної відповідальності за господарські правопорушення як інтегративного інституту, що поєднує охоронну, регулятивну і превентивну функції, та окреслено перспективи його доктринального оформлення в умовах гармонізації українського законодавства з acquis ЄС.