Теоретико-методологічні засади кримінально-правової охорони господарських відносин в умовах ринкової економіки

Анотація

У статті досліджено теоретико-методологічні засади кримінально-правової охорони господарських відносин в умовах ринкової економіки України. Окреслено зміст ключових категорій – «кримінально-правова охорона», «господарські відносини», «господарська діяльність», «економічна злочинність» – та проведено розмежування господарсько-правового, цивільно-правового, фінансово-правового і кримінально-правового аспектів охорони. Розкрито структуру об'єкта посягання за Розділом VII Кримінального кодексу України, обґрунтовано співвідношення родового та безпосередніх об'єктів окремих складів. Аналітично зіставлено доктринальні концепції охоронної, регулятивної та превентивної функцій кримінального права в економіці і парадигми криміналізації – школу суспільного вибору, law and economics, ордоліберальний підхід. Проаналізовано принцип ultima ratio як методологічний обмежувач кримінально-правового втручання у свободу підприємництва, висвітлено проблему «надкриміналізації» (overcriminalization) у пострадянських юрисдикціях. Досліджено інституційну архітектуру правозастосування – діяльність Бюро економічної безпеки, прокуратури, поліції – на основі статистичних даних 2020–2024 років, виявлено суперечності між обсягом криміналізації та результативністю розслідувань. Окремо опрацьовано міжнародні стандарти (Директива ЄС 2017/1371 PIF, Конвенція РЄ CETS 198, рекомендації FATF і GRECO) та порівняльно-правові моделі Німеччини, Польщі, Франції. Виклики воєнного часу та євроінтеграційний вимір реформи Розділу VII КК розглянуто крізь призму проєкту нового Кримінального кодексу України. Запропоновано пріоритети реформування: послідовне впровадження принципу ultima ratio, мінімізація бланкетності диспозицій, повноцінна імплементація PIF Directive і CETS 198 із запровадженням реальної кримінальної відповідальності юридичних осіб.