Класифікація службових зловживань у цифровому середовищі та форми їх прояву

Анотація

Стаття присвячена побудові матричної класифікації службових зловживань у цифровому середовищі та виявленню типології їх конкретних форм прояву на емпіричному матеріалі українських державних реєстрів та інформаційних систем. Обґрунтовано тезу про те, що цифрова трансформація державного управління, прискорена воєнним станом і євроінтеграційними зобов'язаннями за Угодою про асоціацію Україна–ЄС, модифікує всі три ключові ознаки складу службових злочинів за статтями 364–367 Кримінального кодексу України та адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією (глава 13-А КУпАП), розширюючи коло суб'єктів за рахунок адміністраторів інформаційних систем та операторів реєстрів, переносячи об'єктивну сторону в площину дії через електронні інтерфейси й роблячи предметом посягання електронні дані, метадані та цифрові ідентичності. Сформульовано матрицю класифікації за п'ятьма взаємодоповнюваними підставами – суб'єктом, об'єктом посягання, способом учинення, використаним цифровим інструментарієм і сферою публічного управління – та обґрунтовано необхідність такого підходу замість одновимірних класифікацій. На прикладах рейдерських перереєстрацій у Державному реєстрі речових прав, схем у Prozorro, фіктивних записів у ЄДЕБО, маніпуляцій з автоматизованим розподілом справ розгорнуто типологію форм прояву, що еволюціонували від електронних аналогів офлайн-зловживань до якісно нових складів. Зіставлено українську доктрину з європейськими стандартами (GDPR, NIS2, eIDAS 2.0, Будапештська конвенція з Другим додатковим протоколом, практика Суду ЄС у справах C-37/20 і C-601/20 та ЄСПЛ у справі Big Brother Watch v. UK). Сформульовано рекомендації щодо доктринального відмежування статей 364 і 366 КК у цифровому контексті за критерієм мети дії, переосмислення статті 367 у режимі реального часу, введення кваліфікуючої ознаки «масштабованості», повної імплементації Директиви NIS2 з персональною підзвітністю керівників державних реєстраторів та завершення транспозиції GDPR через оновлений Закон «Про захист персональних даних».