Захисна промова адвоката: межі допустимості

Анотація

Метою дослідження питання меж допустимості захисної промови адвоката у судових дебатах є з’ясувати ключові моменти, що стосуються структури її змісту та форми, а також особливостей проголошення у судовому засіданні.

Методологічну основу дослідження становить сукупність як загально-наукових, так і спеціальних методів дослідження. Зокрема метод індукції та аналізу застосовано з метою з’ясування поняття захисної промови та її значення, системний підхід застосовано для аналізу структурних частин захисної промови. Формально-юридичний метод дозволив проаналізувати положення чинного законодавства, що стосуються діяльності адвоката на етапі судових дебатів, зокрема під час підготовки та проголошення захисної промови, тоді як порівняльно-правовий дозволив співставити вимоги до поведінки адвоката, (зокрема його виступу), які містяться у нормативно-правових актах.

У ході дослідження загалом висвітлено питання значення ролі захисника у кримінальному провадженні загалом та у ході судового розгляду зокрема, а також зосереджено увагу саме на понятті та значенні захисної промови під час судових дебатів. З’ясовано, що захисна промова є обов’язковим заключним виступом адвоката, який спрямований насамперед здійснити правомірний психологічний вплив на склад суду, присяжних (якщо вони беруть участь у розгляді справи) та інших присутніх у залі судових засідань осіб, з метою переконати їх у правильності своєї позиції. Оскільки захисна промова адвоката прямо впливає на формування внутрішнього переконання судді, що має наслідком прийняття рішення у справі, відтак вона повинна відповідати вимогам допустимості. На основі аналізу чинних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність адвоката, у статті виокремлено ряд положень, що визначають межі допустимості такої промови. Обгрунтовано, що захисна промова повинна відповідати не лише вимогам процесуального закону, а й правилам етики, моральної культури, а саме зовнішнього її прояву – відповідного зовнішнього вигляду адвоката та культури його  спілкування. Наголошено, що важливе значення має знання та застосування адвокатом методів та засобів психологічного впливу у ході складення та проголошення свого виступу.