Особливості притягнення до кримінальної відповідальності за дезертирство в умовах воєнного стану в Україні

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження особливостей притягнення до кримінальної відповідальності за дезертирство та інші кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена суттєвим зростанням кількості кримінальних правопорушень, передбачених ст. 407–409 КК України, в умовах тривалої збройної агресії проти України, а також необхідністю забезпечення належного рівня військової дисципліни та обороноздатності держави.

Метою дослідження є комплексний кримінально-правовий та кримінологічний аналіз особливостей притягнення до кримінальної відповідальності за дезертирство та інші військові кримінальні правопорушення, визначення проблем правозастосовної практики, а також розроблення пропозицій щодо вдосконалення кримінального законодавства України в умовах воєнного стану.

У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових та спеціально-юридичних методів пізнання, зокрема: діалектичний, формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, статистичний та аналітичний методи. За допомогою статистичного методу проаналізовано дані Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень, пов’язаних із дезертирством та іншими військовими кримінальними правопорушеннями. Формально-юридичний метод використано під час аналізу положень кримінального законодавства та судової практики.

У роботі проаналізовано сучасний стан наукової розробки проблематики кримінальної відповідальності за дезертирство, охарактеризовано основні наукові підходи до визначення юридичної природи відповідних кримінальних правопорушень та проблем їх кваліфікації. Особливу увагу приділено питанням відмежування дезертирства від самовільного залишення військової частини або місця служби, особливостям встановлення суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, а також проблемам доказування спеціальної мети ухилення від проходження військової служби.

На основі статистичних даних проведено аналіз динаміки кримінальних проваджень щодо дезертирства у період дії воєнного стану. Встановлено, що протягом 2022–2026 років слідчими Національної поліції України здійснювалося досудове розслідування у понад 40 тисячах кримінальних проваджень цієї категорії, причому переважна більшість із них була зареєстрована саме у 2024–2026 роках. Досліджено регіональні особливості поширення зазначених кримінальних правопорушень, а також проаналізовано практику застосування запобіжних заходів, яка характеризується переважним використанням тримання під вартою.

У статті виокремлено основні проблеми кримінальної відповідальності за дезертирство в умовах воєнного стану, серед яких: значне навантаження на органи досудового розслідування, складність доказування умислу та спеціальної мети, високий рівень латентності відповідних кримінальних правопорушень, відсутність єдності судової практики, а також необхідність забезпечення балансу між інтересами держави у сфері оборони та дотриманням прав військовослужбовців.

За результатами дослідження встановлено, що сучасний стан кримінально-правового реагування на дезертирство потребує подальшого вдосконалення як на законодавчому, так і на правозастосовному рівнях. Обґрунтовано необхідність удосконалення механізмів досудового розслідування військових кримінальних правопорушень, забезпечення єдності судової практики та підвищення ефективності механізмів забезпечення військової дисципліни в умовах воєнного стану.