Євроінтеграційні процеси в екологічній сфері України: правові орієнтири, судова практика та виклики імплементації acquis ЄС
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.20609962Ключові слова:
екологічне право, європейська інтеграція, екологічне acquis ЄС, охорона довкілля, оцінка впливу на довкілля, стратегічна екологічна оцінка, принцип обережності, право на безпечне довкілля, судовий захист, післявоєнне відновлення.Анотація
Метою статті є комплексний аналіз правових засад євроінтеграційних процесів в екологічній сфері України, визначення основних напрямів наближення національного законодавства до екологічного acquis Європейського Союзу, а також з’ясування ролі принципів екологічного права, судової практики та інституційної спроможності держави у забезпеченні реального впровадження європейських екологічних стандартів. Особливу увагу приділено значенню екологічної євроінтеграції в умовах повномасштабної війни та майбутнього післявоєнного відновлення України.
Методологічну основу дослідження становить поєднання загальнонаукових і спеціально-юридичних методів. Діалектичний метод використано для з’ясування розвитку екологічного законодавства України в умовах європейської інтеграції. Системний метод дав змогу розглянути екологічну євроінтеграцію як складне правове явище, що охоплює законодавство, державне управління, судовий захист, участь громадськості та післявоєнне відновлення. Формально-юридичний метод застосовано для аналізу положень законодавства України, актів ЄС, міжнародних договорів і стратегічних документів. Порівняльно-правовий метод дозволив зіставити українські та європейські підходи до оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки, управління відходами та промислового забруднення.
У статті обґрунтовано, що екологічна євроінтеграція України не може зводитися лише до формального прийняття нормативно-правових актів. Її зміст полягає у переході до превентивної, прозорої та процедурно обґрунтованої моделі екологічного врядування. Визначено значення принципів обережності, превентивних дій, усунення шкоди у її джерелі та принципу «забруднювач платить». Проаналізовано роль процедур оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки, реформ у сфері управління відходами та інтегрованого запобігання і контролю промислового забруднення. Окремо акцентовано на значенні практики Верховного Суду, Суду ЄС та ЄСПЛ у формуванні стандартів захисту екологічних прав.
Зроблено висновок, що головним викликом для України є не лише імплементація екологічного acquis ЄС, а забезпечення його ефективного виконання на практиці. Європейські екологічні стандарти мають стати реальними інструментами охорони довкілля, захисту прав людини, участі громадськості та післявоєнного відновлення на засадах сталого розвитку.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Лариса Богданівна Васильчук

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.