Сучасна парадигма захисту прав суб’єктів аграрного підприємництва в Україні

Анотація

Дослідження фокусується на аналізі правових механізмів забезпечення інтересів агробізнесу в умовах сучасних глобальних ринкових викликів, макроекономічної нестабільності та системних криз, спровокованих безпосередніми наслідками збройної агресії. Окрему увагу приділено визначенню стратегічних векторів адаптації вітчизняного законодавства до нормативних стандартів і директив Європейського Союзу, що є базовою передумовою для гарантування національної продовольчої безпеки та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного агросектору на міжнародній арені. Методологічний інструментарій наукової праці базується на поєднанні загальнонаукових і спеціальних методів юридичної науки. Доведено, що ефективний правовий захист суб’єктів аграрного господарювання має стратегічне значення для збереження економічної стійкості держави. Встановлено, що сучасна криза правопорушень в агросфері частково зумовлена історичними прогалинами початкового етапу земельної реформи, зокрема феноменом «квазівласності», який виник внаслідок індивідуального паювання земель без їх натурного виділення. Визначено, що подолання глобальних ринкових викликів і внутрішнього волюнтаризму вимагає переходу до якісно нової парадигми захисту прав, де земля сприймається не як об'єкт адміністративного управління, а як базовий елемент приватного капіталу. Сформульовано пропозиції щодо гармонізації інститутів права власності із європейськими стандартами для мінімізації юридичних ризиків суб'єктів господарювання. Зроблено висновок, що успішний захист прав суб’єктів аграрного господарювання в умовах глобальних викликів неможливий без завершення системної трансформації національного законодавства. Процес євроінтеграції та імплементації європейських нормативних стандартів виступає головним каталізатором модернізації вітчизняного правового поля. Створення дієвих, прозорих правових гарантій і усунення деструктивних правових реліктів минулого дозволить забезпечити сталий розвиток агробізнесу, мінімізувати вплив ринкової нестабільності та закласти надійний фундамент для інвестиційної привабливості України.