Щодо деяких правопорушень у цивільному судочинстві та шляхи їх подолання

Анотація

У статті досліджуються основні теоретичні аспекти цивільних процесуальних правопорушень як негативного явища, яке перешкоджає здійсненню справедливого, своєчасного та неупередженого розгляду і вирішення цивільних справ. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття цивільного процесуального правопорушення, його характерних рис та місця у юридичній системі правопорушень. Приділено увагу проблемі відсутності чіткого нормативного закріплення поняття та системи санкцій у чинному Цивільному процесуальному кодексі України, що в свою чергу, створює труднощі правозастосування та негативно впливає на ефективність правосуддя.

У межах дослідження розглянуто окремі прояви цивільних процесуальних правопорушень, зокрема недотримання процесуальних строків, неявку учасників справи у судове засідання без поважних причин, а також зловживання процесуальними правами. Зазначено, що в умовах сьогодення процесуальні строки мають більш дисциплінуючий та організаційний характери, а порушення таких строків може призводити до затягування судового процесу.

Окремо досліджено негативні наслідки для осіб, які вчиняють цивільні процесуальні правопорушення, включаючи класифікацію заходів процесуального примусу, які визначені чинним законодавством. Приділено увагу аналізу зловживанням процесуальними правами як одній із форм недобросовісної поведінки учасників процесу. Окреслено основні механізми протидії таким негативним явищам, зазначені проблеми їх правозастосування. Зокрема, вбачається обмежене використання окремих заходів примусу.

Також проведено аналіз цивільного процесуального законодавства зарубіжних країн щодо регулювання відповідальності за процесуальні правопорушення. Висвітлено основні особливості застосування санкцій та механізмів запобігання недобросовісній поведінці, а також зроблено висновок про можливість вдосконалення національної правової системи на основі досвіду країн Балтії.

Під час здійснення дослідження автори використовували загальнонаукові методи, а також спеціально-правові, зокрема метод синтезу, буквального тлумачення норм та формально-юридичний. За результатами роботи здійснено висновок, в якому пропонується внести зміни до окремих положень процесуального законодавства задля забезпечення виконання основного завдання цивільного судочинства.