Колективний договір як механізм встановлення підвищених стандартів безпеки праці: доктринальний аналіз та практика підприємств промислового комплексу

Анотація

дослідження спрямоване на здійснення комплексного доктринального аналізу правової природи та функцій колективного договору як механізму встановлення підвищених, порівняно із законодавчим мінімумом, стандартів безпеки праці на підприємствах промислового комплексу України, а також на розробку науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення відповідної правової бази та колективно-договірної практики.

Методологічну основу дослідження становлять: порівняльно-правовий метод (аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду колективно-договірного регулювання охорони праці); формально-юридичний метод (тлумачення норм чинного трудового законодавства, міжнародних трудових стандартів МОП); системно-структурний метод (дослідження місця колективного договору в ієрархії джерел трудового права); метод правового моделювання (розробка оптимальних конструкцій колективно-договірних положень); емпіричний метод (аналіз реальних колективних договорів підприємств гірничодобувної та металургійної галузей).

Результати. Встановлено, що колективний договір реалізує принцип «favor laboris»; у колективному вимірі, виконуючи регулятивну, захисну, стимулюючу та комунікативну функції. Систематизовано практику провідних підприємств гірничодобувної та металургійної промисловості щодо включення підвищених гарантій безпеки праці до колективних договорів. Виявлено п’ять системних проблем колективно-договірного регулювання: декларативність положень, відсутність механізмів моніторингу, нерівність переговорних позицій, розрив між нормою і практикою, недостатність санкцій. Розроблено п’ятиблокову концептуальну модель розділу колективного договору з безпеки праці (нормативний, процедурний, фінансовий, контрольний та блок відповідальності) та здійснено порівняльний аналіз шведської, німецької, французької та польської моделей колективно-договірного регулювання.

Запропоновано комплекс законодавчих змін: закріплення обов’язкового переліку питань безпеки праці як предмета колективних переговорів, підвищення рівня санкцій за невиконання колективних договорів, надання профспілковим комісіям реальних контрольних повноважень, запровадження незалежного аудиту виконання колективних договорів на підприємствах підвищеної небезпеки. Результати дослідження можуть бути використані в нормотворчій діяльності та правозастосовній практиці.