Медіація у вирішенні індивідуальних трудових спорів: сучасний стан правового регулювання в Україні та практика країн ЄС

Анотація

У статті досліджується медіація як інструмент вирішення індивідуальних трудових спорів в Україні в контексті модернізації трудового законодавства та наближення до практики держав – членів ЄС. Мета дослідження полягає в комплексному теоретико‑правовому аналізі медіації як інституту індивідуального трудового права та з’ясуванні особливостей сучасного правового регулювання цієї процедури в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду, з метою підвищення ефективності захисту трудових прав працівників. Використано формально‑юридичний, порівняльно‑правовий, системний і структурно‑функціональний методи, що дозволило поєднати аналіз положень Закону України «Про медіацію» і Кодексу законів про працю України з вивченням європейських та міжнародних актів, практики держав – членів ЄС і напрацювань доктрини щодо медіації в трудових правовідносинах. На основі дослідження з’ясовано, що медіація, доповнюючи традиційні юрисдикційні форми вирішення спорів, забезпечує швидке, конфіденційне й менш конфронтаційне врегулювання індивідуальних трудових конфліктів, сприяє збереженню або відновленню трудових відносин та розвитку соціального діалогу, особливо в умовах воєнного стану. Показано, що національна модель регулювання медіації характеризується наявністю загального рамкового закону та окремих норм трудового законодавства (зокрема ст. 222‑1 КЗпП), однак залишається фрагментарною: не до кінця визначено поняття та ознаки трудової медіації, не врегульовано комплексно її застосування до колективних спорів, існують прогалини в інституційному забезпеченні та гарантіях захисту працівника як слабшої сторони. Результати дослідження свідчать про потребу поглиблення правового регулювання й практики застосування медіації у сфері індивідуальних трудових спорів, розроблення чітких процесуальних механізмів її поєднання із судовим розглядом, посилення професійної підготовки медіаторів і підвищення рівня поінформованості працівників та роботодавців. У висновках обґрунтовується, що подальший розвиток інституту трудової медіації є важливою передумовою зниження конфліктності на ринку праці, оптимізації навантаження на судову систему та наближення українського трудового законодавства до європейських стандартів у сфері альтернативного вирішення трудових спорів.