Статус «Засновника сучасної держави Україна»: конституційні колізії між історичним вшануванням та фундаментальними засадами конституційного ладу

Анотація

У сучасних умовах воєнного стану та економічних викликів особливої актуальності набуває питання конституційних меж історичного вшанування державних діячів. Запровадження Законом України № 4700-IX спеціального довічного статусу «Засновника сучасної держави Україна» з істотними матеріальними та нематеріальними привілеями поставило під сумнів відповідність нових норм фундаментальним засадам конституційного ладу. Метою дослідження є комплексний конституційно-правовий аналіз положень Закону № 4700-IX на предмет їх відповідності принципам народного суверенітету, верховенства права та рівності громадян. Дослідження здійснено за допомогою формально-юридичного, порівняльно-правового, системного та історико-правового методів. Було проаналізовано текст Закону, відповідні положення Конституції України, практику Конституційного Суду та міжнародні стандарти прав людини. Установлено, що запровадження персоніфікованого статусу з довічним грошовим утриманням у розмірі 80 % від зарплати чинного депутата, дипломатичними паспортами та іншими преференціями може містити ознаки невідповідності статті 5 Конституції України, оскільки створює потенційні ризики для принципу народного суверенітету та може бути інтерпретовано як надмірне уособлення результату колективного народного волевиявлення. Виявлено потенційну колізію з принципом рівності (ст. 24) через диференціацію за політичною ознакою (факт голосування 1990–1991 років) та з принципом верховенства права (ст. 8) у частині юридичної визначеності та пропорційності. Виявлено інституційні корупційні ризики, пов’язані із конфліктом інтересів при прийнятті закону та необґрунтованим розподілом публічних ресурсів. Теоретичне значення дослідження полягає у розвитку доктрини конституційних меж історичного вшанування та уточненні меж позитивної дискримінації в умовах представницької демократії. Практичне значення полягає у формулюванні рекомендацій для внесення змін до Закону України «Про статус Засновника сучасної держави Україна – народного депутата» в частині наділення спеціальним статусом. Наукова новизна роботи полягає у першому комплексному аналізі Закону № 4700-IX через призму конституційних принципів з урахуванням корупційного виміру. Основний висновок: історичне вшанування не може здійснюватися в непропорційних формах, що можуть суперечити фундаментальним засадам конституційного ладу. Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням впливу таких норм на бюджетну політику та порівняльним аналізом аналогічних статусів в інших країнах.