Особливості адміністративної відповідальності за порушення у сфері охорони праці

Анотація

У статті досліджено особливості адміністративної відповідальності у сфері охорони праці на підставі аналізу законодавства України, публічних звітів Державної служби України з питань праці та судової практики за 2020–2025 роки. Обґрунтовано, що адміністративна відповідальність є важливим засобом забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони праці та гарантування права працівників на безпечні й здорові умови праці. Виокремлено основні особливості адміністративної відповідальності у сфері охорони праці, зокрема підстави її настання, види адміністративних правопорушень, коло суб’єктів адміністративної відповідальності, органи та посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення і розглядати відповідні справи, а також види адміністративних стягнень, що застосовуються за їх вчинення.

Особливу увагу приділено проблемам правозастосування, пов’язаним із притягненням до відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору. Встановлено, що закріплення відповідальності за таке порушення одночасно у ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. 3 ст. 41 КУпАП створює труднощі у визначенні правової природи відповідного діяння та виборі належного виду юридичної відповідальності. На підставі аналізу правових позицій Верховного Суду обґрунтовано висновок про адміністративно-правову природу зазначеного правопорушення та запропоновано виключити відповідний склад порушення з ч. 2 ст. 265 КЗпП України з метою забезпечення правової визначеності та дотримання принципу «non bis in idem».

За результатами аналізу судової практики встановлено недостатню ефективність механізму адміністративної відповідальності у сфері охорони праці, що проявляється у значній кількості закритих проваджень через відсутність події або складу адміністративного правопорушення, малозначність правопорушення чи закінчення строків притягнення до відповідальності. Виявлено відсутність єдності судової практики щодо розгляду ст. 41 КУпАП та обґрунтовано доцільність удосконалення її санкцій шляхом перегляду нижніх меж окремих штрафів і розширення можливостей для індивідуалізації адміністративної відповідальності.