Політичні еліти у фокусі наукових досліджень: бібліометричний аналіз

Анотація

Метою дослідження є аналіз масиву наукових публікацій, присвячених політичним, правлячим та владним елітам, з використанням бібліометричних методів. Особливу увагу приділено виявленню динаміки публікаційної активності, географічної та галузевої структури досліджень у контексті глобальних суспільно-політичних трансформацій 2020-2025 років. Методи. Дослідження ґрунтується на методах бібліометричного аналізу із застосуванням даних бази Scopus (пошукові запити «political elite», «ruling elite», «power elite») та інструменту Google Trends для оцінки динаміки суспільного інтересу до тематики. Аналіз охоплює часовий діапазон 2020-2025 рр. з ретроспективним зіставленням від 1947 р. Використано методи контент-аналізу та порівняльного аналізу публікаційних масивів. Результати. Встановлено, що сучасне елітознавство перебуває у фазі прискорення: лише за 2020-2025 роки акумульовано близько 39% усього обсягу публікацій, накопиченого з 1947 року. Географічний розподіл свідчить про високу концентрацію досліджень у країнах Глобальної Півночі, насамперед у США (19,78%) та Великій Британії (13%). Галузева структура демонструє домінування соціальних наук (71,25%) при помітній присутності гуманітарних дисциплін та медицини (8,23%) та охорони здоров’я (5,41%), що пояснюється посиленою увагою до ролі медичних і управлінських еліт у період пандемії COVID-19. Аналіз топ-10 найбільш цитованих праць (із діапазоном цитувань від 309 до 473) виявив основні тематичні напрями: поляризація та демократичний занепад, еліти в умовах кризи COVID-19, нерівність і меритократія, технологічні та наукові еліти. Висновки. Елітознавство демонструє динамічне зростання, чутливо реагуючи на глобальні кризи – пандемію, авторитарні тенденції та геополітичні конфлікти. Дослідницьке поле залишається значною мірою сконцентрованим у межах англомовного академічного простору, що створює виклики для інтеграції науковців із країн, які не належать до цього ядра, зокрема України.