Адміністративна відповідальність за порушення вимог кібербезпеки: проблеми кваліфікації та ефективності санкцій

Анотація

Статтю присвячено аналізу адміністративної відповідальності за порушення вимог кібербезпеки в Україні, зокрема проблемам кваліфікації правопорушень та ефективності санкцій. Досліджено доктринальні засади кібербезпекового делікту як самостійного складу із специфічним об'єктом – впорядкованим режимом конфіденційності, цілісності та доступності мережевих та інформаційних систем. Проаналізовано розпорошеність релевантних складів між статтями КУпАП (ст. 188-31, 188-39, 212-2, 212-5, 212-6) та інституційну асиметрію між матеріальними обов'язками операторів критичної інфраструктури, встановленими Законом № 4336-IX, і фрагментарним санкційним блоком. Виявлено чотири кваліфікаційні проблеми: нечіткість межі між адміністративним і кримінальним кіберправопорушенням, конституційну напругу бланкетних диспозицій, мультикаузальність кіберінцидентів та відсутність диференціації санкцій за типом суб'єкта. Зіставлено українську модель із підходом Директиви NIS 2 та практикою GDPR enforcement. Обґрунтовано напрями реформи: оборотно-прив'язані санкції, compliance-захист, нормативне визнання SIEM/SOC-даних як доказів, добровільне самоповідомлення з амністією та особиста відповідальність керівника з кіберзахисту.